Загальне місце

Загальне місце, або топос (locus communis) — один з найважливіших термінів класичної риторики і літературної теорії, позначає уявну тему, яка обумовлює вибір даної думки, даного способу з багатьох інших.

Топос вважається міждисциплінарною концепцією, що виникає в рамках теорії аргументації та тексту, яка використовується під час детальних досліджень у різних наукових дисциплінах і визначається різними способами. Термін топос, введений Арістотелем у діалектиці та риториці, сьогодні використовується в літературній теорії, біблійних дослідженнях, політології, філософії, рекламі, зв'язках з громадськістю, семіології та методології наук.

Прикладом «загальних місць» є скарги на божевільні часи і занепад моралі.

Див. також

• Кліше
• Трюїзм

Література

• Edgar Mertner: Topos und Commonplace. In: Peter Jehn (Hrsg.): Toposforschung. Eine Dokumentation. Bd. 10, Athenäum, Frankfurt am Main 1972, ISBN 3-7610-9208-3, S. 20–68.
• Walter Veit: Toposforschung: Ein Forschungsbericht. In: Deutsche Vierteljahrsschrift für Literaturwissenschaft und Geistesgeschichte, Band 37, 1963, S. 120–163. ISSN 0012-0936
• Bernd Irlenborn: Zur Bestimmung des Ortes in der Phänomenologie. In: Stefan Kopp (Hg.), Gott begegnen an heiligen Orten (Theologie im Dialog, Band 23), Freiburg/Br. 2018, 77–92. ISBN 978-3-451-38267-3.

Посилання

• Загальне місце // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 418-423.