Зерноїд чорнощокий
| ?Зерноїд чорнощокий | |
|---|---|
.jpg?lang=uk) Самець чорнощокого зерноїда | |
_(15986329326).jpg?lang=uk) Самиця чорнощокого зерноїда | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Зерноїд (Sporophila) |
| Вид: | Зерноїд чорнощокий |
| Біноміальна назва | |
| Sporophila nigricollis (Vieillot, 1823) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Pyrrhula nigricollis Vieillot, 1823 Sporophila melanops (Pelzeln, 1870) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sporophila nigricollis |
 Віківиди: | Sporophila nigricollis |
 ITIS: | 563093 |
 МСОП: | 105963139 |
 NCBI: | 138930 |
Зерноїд чорнощокий[2] (Sporophila nigricollis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці та на Малих Антильських островах.
.jpg?lang=uk)
.jpg?lang=uk)
Довжина птаха становить 8,5-10,3 см, вага 8,5-11,2 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців різнитися в залежності від підвиду. Представники підвиду S. n. olivacea мають чорне обличчя, підборіддя і верхню частину грудей, тім'я і верхня частина тіла у них оливкові, живіт жовтий. У представників підвиду S. n. inconspicua горло і обличчя чорні, решта тіла темно-сіра, живіт білий. У представників підвиду S. n. nigricollis голова і горло чорні, верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-чорні, груди і живіт білуваті, боки поцятковані темними плямками. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак дещо тьмяніше.
Виділяють три підвиди:[3]
- S. n. nigricollis (Vieillot, 1823) — від південної Коста-Рики і Панами до Колумбії, Венесуели, Гаяни, західного Суринаму, також на сході Бразилії, на крайньому сході Болівії і Парагваю, на північному сході Аргентини, на островах Тринідад і Тобаго та на Малих Антильських островах;
- S. n. olivacea (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — південно-західна Колумбія (Нариньйо) і західний Еквадор;
- S. n. inconspicua Berlepsch & Stolzmann, 1906 — Перуанські Анди (на південь до Куско).
Чорнощокі зерноїди мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, а також на Тринідаді і Тобаго, Антигуа і Барбуді, Сент-Вінсенті і Гренадинах, Домініці, Сент-Люсії, Сент-Кіттс і Невісі, Мартиніці, Монтсерраті та на Барбадосі. Вони живуть в чагарникових заростях, на луках, полях і пасовищах. Зустрічаються поодинці або зграйками, на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться зерном. Гніздо чашоподібне, робиться зі стебел трави, рослинних волокон, гілочок і павутиння, розміщується в чагарниках або на дереві, зазвичай на висоті до 1 м над рівнем моря. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 13 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila nigricollis. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |