Перейти до вмісту

Казимир Антоній Водзіцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казимир Антоній Водзіцький
Народився1900[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Оліїв, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1987[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Веллінгтон, Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща
 Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьорнітолог, зоолог, дипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія[4], орнітологія[4] і дипломатія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська, англійська
ЗакладУніверситет імені Адама Міцкевича у Познані Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПольське наукове товариство на чужиніd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідВодзіцькі гербу Леліваd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMaria Wodzickad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMaria Manika Wodzickad[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Казимир Антоній Водзіцький, граф гербу Леліва (пол. Kazimierz Antoni Wodzicki;  04.02.1900, с. Оліїв, нині — село в Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області — 15.06. 1987, м. Веллінгтон, Нова Зеландія) — польський зоолог, орнітолог, дипломат. Кавалер Командорського хреста ордена Відродження Польщі та Ордену Британської імперії. Почесний доктор Університету Вікторії. Внук Казимира Водзіцького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Оліїв у родині Александра Людвіка Водзіцького (1860—1941), останнього власника Олієва, та Марії Кароліни Дзєдушицької (1876—1956)[6]. Його дід — Казимир Водзіцький (1816—1889) — був відомим орнітологом і політичним діячем.

Вищу освіту Казимир Антоній Водзіцький здобув на сільськогосподарському факультеті Ягеллонського університету, де згодом захистив докторську дисертацію (1930, 1934).

З 1934 по 1935 рік читав лекції з розведення тварин в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані.

З 1935 по 1939 рік він був професором і завідувачем кафедри анатомії та гістології тварин у Вищій школі сільського господарства у Варшаві.

Його учнем був зокрема Влодзімєж Пухальський — майбутній класик польської природничої документалістики.

З початком Другої світової війни родина Водзіцьких зазнала репресій: батько помер у засланні, сам Казимир був заарештований НКВС. Йому вдалося виїхати до Італії, потім — до Франції, Великої Британії, а згодом — до Нової Зеландії.

У 1941—1945 роках Водзіцький був генеральним консулом польського уряду в еміграції в Новій Зеландії. Завдяки його дипломатичній активності та ініціативі його дружини Марії Дунін-Борковської в 1944 році до Нової Зеландії з совєтських таборів та поселень було евакуйовано 733 польських дітей[7].

Після війни Водніцький залишився в Новій Зеландії й повернувся до науки. Він заснував відділ екологічних досліджень тварин при Департаменті наукових досліджень, організовував експедиції в Океанію, вивчав вплив інвазивних видів (зокрема гризунів) на екосистеми островів. Його дослідження бакланів, морських птахів, а також проблем біологічної рівноваги стали класикою екології у Південній півкулі.

Він читав лекції в Університеті Вікторії у Веллінгтоні, був членом Королівського товариства Нової Зеландії, Польського наукового товариства за кордоном, почесним членом Екологічного товариства Нової Зеландії.

Окрім наукової діяльності, Водзіцький залишався активним у громадському житті. Підтримував польських емігрантів, брав участь у створенні польських асоціацій у Новій Зеландії, сприяв відкриттю курсів польської мови у Веллінгтоні. У 1960-х роках, під час політичної «відлиги», кілька разів відвідував Польщу.

Помер в 1987 році у Веллінтоні.

Визнання

[ред. | ред. код]
  • Почесний президент Французького зоологічного товариства (1940)
  • Офіцер ордена Британської імперії (1976)
  • Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1985, посмертно — 2011)[8]
  • Почесний доктор Університету Вікторії (1980)
  • Почесний член Новозеландського екологічного товариства (1984)

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Pochodzenie ptaków. Wykład habilitacyjny wygłoszony na Wydziale Rolniczym Uniwersytetu Jagiellońskiego dnia 1 marca 1930 r. (1931)
  • Über die Unbeständigkeit der Hühner der Faverollesrasse auf Grund der Spaltung einiger morphologischer Merkmale in einer Population von Faverolleshennen, Sektion für Züchtungsbiologie des Zootechnischen Landes-Forschungsinstitutes in Brünn. Tschechoslowakei, w: «Zeitschrift für Züchtung». Reihe B, «Tierzüchtung und Züchtungsbiologie einschließlich Tierernährung», v34 n2 (January-December 1936), s. 241—268. ISSN 0179-9789
  • Interim report on wild life problems in New Zealand (1947)
  • Introduced mammals of New Zealand. An ecological and economic survey (1950)
  • The use of Japanese weasels to control rats in Pacific Islands (1968)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Oliver W. H., Orange C. Dictionary of New Zealand BiographyAuckland University Press, 1990.
  3. а б в NUKAT — 2002.
  4. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. https://medium.com/@nxdalton/whatawhata-hill-country-research-station-memories-part-2-9f5088f6a840
  6. Galeria - Olejów na Podolu. www.olejow.pl. Процитовано 27 липня 2025.
  7. Pahiatua - "Mała Polska" małych Polaków. muzeum.zory.pl. Процитовано 27 липня 2025.
  8. Kazimierz i Maria Wodziccy odznaczeni pośmiertnie za pomoc polskim dzieciom.

Література

[ред. | ред. код]

Ткачов, С. Водніцький Казимир-Антоні [Текст] / С. Ткачов // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 Т. Т. 1 А — Й / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2004. — С. 293.

Посилання

[ред. | ред. код]

Biography: Wodzicki, Kazimierz Antoni z Granowa