Перейти до вмісту

Каміль Казімеж Юзеф де Пурбе

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каміль Казімеж Юзеф де Пурбе
ПсевдоLuks Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 грудня 1913(1913-12-17) Редагувати інформацію у Вікіданих
Городець, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 вересня 1939(1939-09-01) (25 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мокра, Ґміна Медзьно, Клобуцький повіт, Сілезьке воєводство Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМедзьно Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняпідпоручик Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKamil de Pourbaixd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMaria Aniela Miączyńskad Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЗофія де Пурбе, Здзіслав де Пурбе і Казімеж де Пурбе Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Хрест Хоробрих срібний хрест ордена Virtuti Militari

Каміль Казімеж Юзеф де Пурбе (Kamil Kazimierz Józef de Pourbaix; 17 грудня 1913, Городець1 вересня 1939, Мокра) — польський офіцер, підпоручник резерву артилерії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Належав до еноського буржуазного роду відомого з 1564 року, що здобув шляхетство. Онук Огюста де Пурбе, директора банку в Бенші (королівство Бельгія). Друга дитина зем'янина Каміля де Пурбе та його дружини Марії, уродженої графині Мйончинської. Навчався у початковій школі в Антонівці на Горині. Потім навчався в 11-й гімназії у Львові, де склав випускні іспити в 1931 році. Навчався у Львівському політехнічному університеті. Був членом правління Католицької молодіжної асоціації «Відродження» при Політехнічному університеті (1935–1936).

Закінчив курс кадетських офіцерів (з 18 вересня 1933 року по 29 червня 1934 року) у Волинській резервній артилерійській кадетській школі імені Марціна Канцького у Володимирі-Волинському. Потім пройшов військову підготовку в 9-й артилерійській кадетській школі в Барановичах. Був переведений до резерву у званні курсанта взводу резервної артилерії. Він завершив навчання та 1 січня 1936 року отримав звання підпоручника резерву артилерії.

У серпні 1939 року його було мобілізовано, як і його братів, і призначено командувати 1-м взводом 3-ї батареї 2-ї кінної артилерійської дивізії імені Юзефа Совінського, якою він командував 1 вересня 1939 року в битві під Мокрою. Він загинув на своїй батареї (за свідченнями, героїчною смертю) і був похований своїми братами Здзіславом і Казімежем у ніч з 1 на 2 вересня на цвинтарі в Медзьно, біля могили графів Мйончинських. Урочистий похорон відбувся в 1945 році. Його останки потім були перенесені до братської могили солдатів Волинської кавалерійської бригади, які загинули під Мокрою, на цвинтарі в Медзьно.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Witold Gedroyć (2008). Wspomnienia 1939-1940, w: Mars. Problematyka i Historia Wojskowości. Studia i Materiały nr 17. ISSN 1233-4499. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  • Jan Kamiński, Od konia i armaty do spadochronu. Wspomnienia uczestnika II wojny światowej, Instytut Wydawniczy PAX, Warszawa 1980, wyd. I, ISBN 83-211-0127-5
  • Drzewo Genologiczne
  • Odrodzenie KSM
  • Grób w Miedznie. 1939.pl. Архів оригіналу за 27 квітня 2008.
  • Szkoła Podchorążych