Перейти до вмісту

Каністерапія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лабрадор Міша під час терапевтичної інтервенції в центрі Я+Сім'я в Києві
Лабрадор Міша під час терапевтичної інтервенції в центрі Я+Сім'я в Києві

Каністерапія (від лат. canis — собака) — вид терапевтичної інтервенції (втручання), який передбачає залучення собаки як помічника, та яка відбувається в рамках терапевтичного процесу (тобто процесу здійснення терапії) для досягнення терапевтичної цілі, встановленої фахівцем, який має відповідну компетенцію. Каністерапія є одним із методів зоотерапії або анімалотерапії.[1] Термін "каністерапія" часто використовується для всіх видів взаємодії людини і собаки, що викликає дискусії між фахівцями, які працюють в сфері послуг із залученням тварин галузі людино-тваринної взаємодії. (Наприклад питання піднімалося на вебінарі 08.08.2025 р. та викликало суперечки між фахівцями).

Відповідно до визначеннь, які надані в Білій Книзі Міжнародної Асоціації Організацій Людино-Тваринної Взаємодії (IAHAIO)[2], (IAHAIO) термін "терапія за участю тварин (англ. Animal Assisted Therapy (AAT)) визначено як: Animal Assisted Therapy is a goal oriented, planned and structured therapeutic intervention directed and/or delivered by health, education or human service professionals, including e.g. psychologists and social workers. (Переклад з англійської: Терапія із Залученням Тварин це цілеспрямована, планована та структурована терапевтична інтервенція, яка здійснюється або проводиться фахівцями у сфері охорони здоров’я, освіти та надання соціальних послуг" (Згідно з оригінальним англійським текстом документу, його англійська версія є такою, яка вважається визначальною для всіх, незалежно від наявності перекладу).[2]

Згідно із стандартами організації Pet Partners терапія за участю тварин має наступне визначення (переклад з англійської): "Терапія за участю тварин — це цілеспрямоване, плановане, структуроване та документоване терапевтичне втручання, яке здійснюють фахівці охорони здоров’я та соціальних служб у межах своєї професії"[3] (Текст перекладу українською мовою викладено тут).[4]

Ще одне визначення надане в книзі Handbook on animal-assisted therapy: theoretical foundations and guidelines for practice (Fine, Aubrey H., ред. (2011)[5]: англійською мовою: "Animal-assisted therapy: AAT is a goal-directed intervention in which an animal that meets specific criteria is an integral part of the treatment process. AAT is directed and/or delivered by a health/human service professional with specialized expertise and within the scope of practice of his/her profession. Key features include specified goals and objectives for each individual and measured progress". Переклад на українську мову: Терапія за участю тварин: (ААТ) – це цілеспрямоване втручання, в якому тварина, що відповідає певним критеріям, є невід'ємною частиною процесу лікування. ААТ спрямовується та/або проводиться фахівцем у сфері охорони здоров'я/гуманітарних послуг зі спеціалізованим досвідом та в рамках практики своєї професії. Ключові особливості включають чітко визначені цілі та завдання для кожної людини та вимірюваний прогрес.[6]

Хендлер або провідник собаки, яка бере участь в терапевтичних інтервенціях (для спрощення прийнято загальну назву "каністерапевт", та "терапевтичний собака") є частиною мультидисциплінарної команди фахівців, яка визначає мету, стратегію, цілі, інструменти, необхідні втручання (інтервенції) та відстежує результативність процесу.

На сьогодняшній день інтервенції за участю собак використовуються в комплексі терапевтичних заходів, направлених на полегшання стану людей, які, наприклад, страждають від психічних розладів та депресії. Для людей з психічною та фізичною інвалідністю, інтервенції з собаками можуть бути включені в процес реабілітації, оскільки вони допомагають тренувати (навантажувати) деякі частини тіла (фізіотерапія із залученням тварини).

Терапія із залученням собак часто успішно використовується в роботі з дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку (синдром Дауна, ДЦП, із розладами аутичного спектру)[7].

Освіта

[ред. | ред. код]

У Чехії, Іспанії та Польщі є спеціальність «каністерапевт». В Ізраїлі є післядипломна освіта, після якої видається диплом державного зразка з тією спеціальністю.[8] В Україні, наразі, спеціальність "каністерапевт" відсутня в переліку спеціальностей. Дотичною сферою діяльності вважається кінологічна спеціальність. Кваліфікацію "кінолог" можна отримати на курсах Кінологічної Спілки України, які проводяться на базі Сумського Національного Аграрного Університету. Питання сертифікації спеціалістів і тварин, які приймають участь в терапевтичних інтервенціях, в Україні, наразі, є відкритим.

"Каністерапія" в Україні

[ред. | ред. код]

На даний момент термін "каністерапія" в Україні часто використовується. Заходи з назвою "каністерапія" рекламуються в соціальних мережах. Зазвичай, для різних видів інтервенцій (візитерство, активність з тваринами і т.д.) використовується назва "каністерапія", незважаючи на те, що сфера інтервенцій із залученням тварин, яка входить в галузь Людино-Тваринної Взаємодії (HAI) має чітко визначену класифікацію по видам таких інтервенцій та, відповідно, по методам та принципам їх застосування. Існує проблема некоректного перекладу термінів, які надані в закордонних джерелах та стандартів, якими, наразі, часто керуються національні фахівці галузі людино-тваринної взаємодії. Це призводить до поширення системних термінологічних непорозумінь у галузі. Знання в даній сфері не входять в освітні програми профільних напрямків та, фактично, належать окремим фахівцям або командам. Просувається підхід,який дозволяє використовувати термін "каністерапія" в рекламних та медійних цілях. Більшість спеціалістів, які позиціонують себе як "каністерапевти" є або кінологами, або учасниками різних проектів із залученням тварин, які не передбачають процесу саме терапії.. Також розповсюдженою є думка про те, що сфера "каністерапії" більше дотична до психології, оскільки частіше застосовується в психологічній практиці (що не відповідвє дійсності, оскільки терапевтичні втручання також можуть здійснювати і інші спеціалісти, що вказано, наприклад, в визначеннях Білої Книги IAHAIO[9]).

Невірний переклад термінів в офіційному перекладі Білої Книги Міжнародної Асоціації Організацій Людино-Тваринної Взаємодії (IAHAIO) (серед яких також є термін "Терапія із Залученням Тварин").

[ред. | ред. код]

В 2025 році було виявлено, що офіційний переклад Білої Книги Міжнародної Асоціації Організацій Людино-Тваринної Взаємодії (IAHAIO) містить численні помилки[10], які призводять до спотворення змісту та невірного сприйняття інформації, яку викладено в оригінальному тексті. Цей документ використовувався як орієнтир для досліджень і публікацій. Неточний переклад термінів став причиною системних термінологічних непорозумінь та їх поширення у галузі людино-тваринної взаємодії [11]. Сьогодні можна вважати, що текст, який розміщений на сайті організації як офіційний переклад Білої Книги на українську мову, містить суттєві невідповідності оригіналу, не демонструє сучасне і адекватне бачення сфери інтервенцій із залученням тварин і потребує корекції.

Найсуттєвіші з помилок наступні:

Було спотворено назву "THE IAHAIO DEFINITIONS FOR ANIMAL ASSISTED INTERVENTION AND GUIDELINES FOR WELLNESS OF ANIMALS INVOLVED IN AAI" яка була перекладена як "ВИЗНАЧЕННЯ МАОЛВТ АНІМАЛТЕРАПІЇ ТА ПРИНЦИПИ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ, ЯКІ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДО ЛТВ", що не є вірним перекладом, оскільки іменник "INTERVENTION (інтервенція)" не може бути перекладено як "ТЕРАПІЯ". З тексту (в українському перекладі), фактично, вилучено термін «Animal Assisted Intervention» - «Інтервенція за Участю Тварин». Це призвело до того, що стало взагалі незрозуміло, до чого саме відноситься термін «терапія». Оскільки конкретний термін «інтервенція» в тексті замінюється на загальне поняття «взаємодія», а в послідовності, яка надана в тексті, терапія є одним з видів саме інтервенції, виникла можливість застосування терміну «терапія» до всіх без виключення видів людино-тваринної взаємодії.

Невірний переклад терміну «Animal Assisted Intervention» як «Людино-Тваринна Взаємодія». Це створило підгрунтя для виникнення плутанини в термінах та визначеннях. Термін «Людино-тваринна взаємодія», відповідно до тексту, є назвою сфери діяльності або галузі взагалі, тобто переклад утотожнює галузь людино-тваринної взаємодії та всі види втручань за участю тварин (інтервенцій), визначаючи це терміном "терапія".

Ведення додаткових слів в визначення терміну "Тваринна терапія" (термін є не зовсім коректним (тому що допускає подвійне значення) перекладом оригінального терміну Animal Assisted Therapy (AAT)). Додаткова фраза "здійснюється фахівцями в галузі психологічної та соціальної роботи", яка відсутня в оригінальному тексті, створює фокус на працівниках психологічної та соціальної роботи, наче відокремлюючі їх від інших фахівців (педагогів, тренерів, лікарів і тд).

Всього текст перекладу містить більше ніж 25 помилок, які спотворюють зміст.

Звіт щодо спотворення змісту в офіційному перекладі Білої Книги було відправлено до Міжнародної Асоціації Організацій Людино-Тваринної Взаємодії (IAHAIO). Наразі триває процес корекції перекладу та аналізу наслідків, до яких призвело невірне використання термінів з посиланням на міжнародну організацію IAHAIO. 06.10.2025 організація IAHAIO вилучила посилання на невірний переклад Білої Книги українською мовою з офіційного веб-сайту організації. В оригінальному англійському тексті Білої Книги вказано на те, що у випадку відсутності офіційного перекладу або суперечок щодо змісту тексту, слід орієнтуватися на англійську версію документу.

Правильне використання термінів та визначень надасть українській галузі людино-тваринної взаємодії додаткові можливості для розвитку.[12]

Сучасне бачення термінів та визначень, (серед яких є також термін "Терапія із Залученням Тварин", запропоноване в 2025 році організаціями Animal-Assisted Intervention International (AAII) та International Association of Human-Animal Interaction Organizations (IAHAIO).

[ред. | ред. код]

В 2025 році Animal-Assisted Intervention International (AAII) та International Association of Human-Animal Interaction Organizations (IAHAIO) запропонували нові терміни для визначення видів інтервенцій із залученням тварин.

Оригінальна стаття-дослідження із запропонованими термінами викладена на сайті IAHAIO: https://iahaio.org/2024/11/15/terminology-update-animal-assisted-services-aas

Дослідження з детальним описом нових термінів:

https://www.cabidigitallibrary.org/doi/10.1079/hai.2024.0003

Переклад статті на українську мову:

https://www.hdn.org.ua/рекомендації-щодо-єдиної-термінології-в-сфері-надання-послуг-із-залученням

Послуги із залученням тварин (AAS)
Послуги із залученням тварин (AAS)

Рекомендовані терміни, що пропонуються: Послуги із залученням тварин (AAS) як загальний термін, а також Терапевтичне втручання* із залученням тварин (AATx), Освіта із залученням (AAE) та Програми підтримки з використанням тварин (AASP) як підкатегорії. Також пропонуються рекомендації щодо термінології, специфічної для кожного з надавачів послуг: професіонал, парапрофесіонал та волонтер.

Законодавча база

[ред. | ред. код]

В Україні, наразі, відсутні законодавчі норми, які б прямо регулювали застосування певних методик або технік, які можна було б назвати "каністерапія". Поки що відсутні спеціальні нормативноправові акти щодо реабілітації за допомогою тварин і надання такого виду терапевтичних послуг. Досліджуване питання потребує відповідної законодавчої регламентації як у медичній сфері, так і у сфері охорони і захисту тварин. Відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»: "реабілітація у сфері охорони здоров’я – це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості її життя у середовищі". В Україні була спроба законодавчо врегулювати відносини у сфері терапії за допомогою тварин. Зокрема, до Верховної Ради України VIII скликання було подано проект Закону України «Про терапію за допомогою тварин (зоотерапія)» (реєстр № 10350 від 30.05.2019 р.). Проектом пропонувалося визначити: основні організаційні та правові засади впровадження зоотерапії (терапії за допомогою тварин) в Україні; низку основних термінів; перелік осіб, щодо яких застосовується зоотерапія; види зоотерапії; загальні правила утримання тварин, призначених для зоотерапії, та поводження з ними тощо. Також пропонувалося встановити правовий статус центрів із підготовки тварин до зоотерапії тощо. 29.08.2019 р. згаданий законопроект відкликано.

Коротка історія подій, пов'язаних з розвитком напрямку інтервенцій із залученням тварин в Україні, та проектів, в яких було використано термін "каністерапія".

[ред. | ред. код]
Каністерапевт Лариса Грибанова і терапевтичний собака папільйон Тера
Кінологиня каністерапевт Лариса Грибанова і терапевтичний собака папільйон Тера в процесі здійснення інтервенції

В 2008 році, в центрі "Я+Сім'я" в Києві (зараз це комунальний заклад дошкільної освіти "Центр розвитку дитини "Я+Сім'я) розпочалася практика здійснення інтервенцій із залученням собак. Піонером напрямку терапії можна вважати українську психологиню Валерію Куксу, яка долучила до роботи в закладі власних лабрадорів Ліну та, потім Мішу. Собаки постійно працювали в закладі. Інтервенції із залученням собак здійснювала кінологиня Лариса Грибанова в складі мультидисциплінарної команди фахівців. За словами Валерії Кукси в закладі щорічно проходили навчання більше ніж 50 дітей з різними діагнозами (розлади аутичного спектру, ДЦП і т.п.). Таким чином можна вважати лабрадорів Ліну та Мішу собаками, які працювали при закладі постійно (facility dog). Наразі центр змінив локацію та планує продовжувати практику здійснення інтервенцій за участю собак.

У Рівному в 2013 році у Центрі ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами „Пагінець” вчитель-реабілітолог Ковальчук Т. Л., започаткувала сеанси взаємодії з собакою, в яких регулярно брав участь лабрадор-ретривер Аріс.[13]

У Києві в 2015 році створено проект "Друг Героя" ("Hero’s Companion"), опис якого містив термін "каністерапія". Проект спрямований на підтримку ветеранів, що повертаються із зони бойових дій, за допомогою відібраних і спеціально навчених собак. Такі практики широко використовують у країнах, які мають ветеранів і ветеранок або ж ведуть бойові дії, ― наприклад, у Канаді, США.[14]

12 липня 2018 року Мельничук Олена Михайлівна, директор дресувальної школи і ТОВ "Лармон" у Києві, зареєструвала та очолила громадську організацію "Українська Асоціація Каністерапії". Заступниками голови цієї асоціації стали київська викладачка і волонтерка Горошко Ганна Олегівна (керівник ГО «Реабілітаційний центр «Майбутнє» і кандидат технічних наук), Береговенко Олександра Олександрівна зі Львова, та Швець Зоя Володимирівна з Києва.

У 2017 році була започаткована волонтерська кампанія "Каністерапія в Україні" у м. Чернівці, яку очолила Гошовська Антоніна Антонівна [15]. Адміністративним менеджером цього проєкту став чоловік Антоніни - бізнесмен Гошовський Василь Миколайович, юрист ГО "Захист тварин".

З 2018 року, в рамках українсько-білоруської реабілітаційної кампанії "Канистерапия BY-UA", було започатковано проєкт «Соціальна реабілітація людей з інвалідністю в транскордонному регіоні завдяки створенню умов та підготовці спеціалістів у галузі каністерапії», який у 2018-2020 роках фінансував Європейський Союз за програмою транскордонного співробітництва «Білорусь – Україна», виділивши на дану програму 136 тисяч євро. В Україні цю ініціативу реалізовували на території чотирьох областей: Волинської, Житомирської, Чернігівської та Київської.

У 2021 та 2023 роках проєкт з назвою "каністерапія" намагалася реалізувати нова очільниця КП "Ласка" Оксана Богданюк.[16]

У 2022-2023 роках у м. Запоріжжя кандидат соціологічних наук Ігрушко Анастасія Юріївна, керівниця проєкту "Долоні миру", застосовувала практику інтервенцій з собаками під назвою "каністерапія" в процесі роботи з ветеранами/ветеранками та членами їх сімей. [17]

У 2023 році в Києві стартував "Проєкт зі створення Центрів каністерапії в Україні"[18]. У жовтні 2023 року перший осередок - Центр каністерапії INNIKOS запрацював у Києві на базі школи тренування собак InNikos Club. У травні 2024 року другий Центр каністерапії DOCADOG розпочав роботу у Рівному. У лютому 2025 року розпочали роботу Центр каністерапії АЛЬФА-ЗГРАЯ у Миргороді та Чернівецький центр каністерапії.

У Полтаві заходи з назвою "каністерапія" реалізує Попова Ельвіра Олександрівна, директор навчально-реабілітаційного центру "Соняшник".

Починаючи з 2023 року, собак для терапевтичних інтервенцій тренують в м. Ужгород. [19] У вересні-жовтні 2023 року там стали реалізовувати програму підготовки собак силами кінологів Національної поліції Закарпатської області і за кошти благодійного фонду "Yarema Foundation". Координаторами проєкту стали інструкторки-кінологині Вікторія Гайдош, та Ніколетта Соляк. [20]

В 2023 році в Києві було засновано Громадську Організацію Helping Dogs Network, яка здійснює дослідницькі проекти в галузі людино-тваринної взаємодії. Організація здійснює проекти візитерства [21], едукації із залученням тварин [22], терапії із залученням тварин [23] та інші проекти в різних сферах галузі людино-тваринної взаємодії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Beiger та Jean, 2011.
  2. ↑ а б The IAHAIO White Paper (PDF).
  3. ↑ Standards of Practice for Animal-Assisted Interventions (PDF).
  4. ↑ The State of AAI in Professionalized Settings White Paper. Pet Partners (амер.). Процитовано 23 серпня 2025.
  5. ↑ Handbook on Animal Assisted Therapy.
  6. ↑ Fine, Aubrey H., ред. (2011). Handbook on animal-assisted therapy: theoretical foundations and guidelines for practice (вид. 2. ed). Burlington: Elsevier Science. ISBN 978-0-12-369484-3.
  7. ↑ Що таке каністерапія, та як собака може стати лікарем. hromadske.radio. Громадське радіо. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  8. ↑ Лагута Людмила (5 травня 2019). Пухнасті реабілітологи. oth.nlu.org.ua. Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  9. ↑ IAHAIO White Paper (PDF).
  10. ↑ Аналіз офіційного перекладу Білої Книги, який розташовано на веб сайті IAHAIO.
  11. ↑ Людино-Тваринна Взаємодія як основа збереження життєстійкості в сучасному світі.
  12. ↑ Helping Dogs Network - Декілька слів про розвиток методів. www.hdn.org.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  13. ↑ СВІТ ВРАЖАЄ: ЧОТИРИЛАПІ ЛІКАРІ) 20 Червня 2013
  14. ↑ Коли собака ― психологічний поводир
  15. ↑ "Школа Каністерапії".
  16. ↑ https://voladm.gov.ua/article/proyekt-zoofabrika-svit-kudlatih-i-hvostatih-startuvav-u-volinskiy-oblasniy-biblioteci-dlya-yunactva//
  17. ↑ https://rubryka.com/article/canis-therapy-for-veterans/
  18. ↑ Центри Каністерапії.
  19. ↑ https://www.0312.ua/news/3674405/v-uzgorodi-trenuut-sobak-dla-kanisterapii-video/
  20. ↑ Попп, Ганна; Гостюк, Руслана (12 жовтня 2023). В Ужгороді тренують собак для каністерапії. Суспільне Ужгород. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
  21. ↑ Візитовий собака.
  22. ↑ Освітні програми.
  23. ↑ Терапія із залученням тварин.

[1]

Джерела

[ред. | ред. код]


Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
  1. ↑ Helping Dogs Network - IAHAIO WHITE PAPER. www.hdn.org.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каністерапія&oldid=46283645