Кароль Дурський-Тшаска

Кароль Дурський-Тшаска
Народився	6 вересня 1849(1849-09-06)  Спас, Старосамбірський район, Дрогобицька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	15 серпня 1935(1935-08-15) (85 років)  Вадовиці, Ґміна Вадовиці, Вадовицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	офіцер
Знання мов	польська
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал броні
Нагороди	Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Хрест «За вислугу років» (Австрія) Військова медаль (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Ювілейний хрест Кавалер ордена Леопольда (Австрія) Залізний хрест 2-го класу Virtuti Militari (Срібний Хрест) Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Хрест Заслуги (Польща)
Медіафайли у Вікісховищі

Кароль Дурський-Тшаска (повне ім'я — Карл Ріттер Дурскі фон Тшаско; пол. Karol Durski-Trzaska, нім. Carl Ritter Durski von Trzasko; 6 вересня 1849, Спас — 15 серпня 1935, Вадовиці) — австро-угорський і польський офіцер, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії, генерал броні польської армії.

Біографія

Народився 6 вересня 1849 року у селі Спас (нині Самбірський район, Львівська область, Україна).

У 1864—1868 роках він був студентом Вищого військового реального училища у місті Мейріш-Вайсскірхені (нині Границі, Чехія). З 1 жовтня 1868 року — на службі в австро-угорські армії. У 1893 році його перевели в польовий артилерійський полк № 8 у Радгерсбурзі. У 1895 році переведений в польовий артилерійський полк № 32 у Львові, в 1899 року — № 28 у Перемишлі на посаду командира полку. З квітня 1904 року — командир полку корпусної артилерії № 11 у Львові. 9 листопада 1907 року призначений командиром 6-ї артилерійської бригади в Кошицях. 30 вересня 1908 року вийшов у відставку.

30 вересня 1908 року він вийшов у відставку у званні генерал-майора. 16 травня 1912 року його було призначено титулярним фельдмаршал-лейтенантом.

З початком Першої світової війни призваний на військову службу. З 23 вересня 1914 по грудень 1915 року був начальником польських легіонів в Австрії. 16 березня 1916 року знову відправлений у відставку.

Від березня 1919 року служив у Війську Польському. До 20 вересня 1920 року командував генеральним округом «Варшава». Дурський також був членом Військової ради. З 1 жовтня 1920 року — інспектор офіцерських установ. 21 грудня 1920 року призначений головою Генеральної перевірочної комісії. 1 квітня 1921 року вийшов на пенсію у званні генерала броні. 17 травня 1922 року його було нагороджено військовим орденом «Virtuti Militari» V ступеня. 26 жовтня 1923 року Президент Польщі Станіслав Войцеховський затвердив його в званні генерала броні.

Мешкав у Гневі та Вадовицях. Помер 15 серпня 1935 року в загальній лікарні у Вадовицях.

Родина

Був одружений з Анною Едльбахер, мав двох дочок і двох синів, офіцерів Війська Польського. Син Антоній Дурський-Тшаска (1895—1982) був полковником Війська Польського, кавалером військового ордена «Virtuti Militari».

Вшанування

У 1931 році в передміському селищі Голоско (нині частина міста Львова) одну з вулиць було названо на честь Кароля Дурського-Тшаски (нинішня вулиця Василя Мови).

Звання

• Лейтенант (1868).
• Оберлейтенант (1875).
• Гауптман 2-го класу (1883).
• Гауптман 1-го класу (1887).
• Майор (1 січня 1894).
• Оберстлейтенант (1 травня 1898).
• Оберст (1 листопада 1901).
• Генерал-майор (9 листопада 1907).
• Титулряний фельдмаршал-лейтенант (16 травня 1908).
• Фельдмаршал-лейтенант (24 грудня 1915).

Нагороди

• Ювілейна пам'ятна медаль 1898.
• Хрест «За вислугу років» (Австрія).
• Військова медаль (Австро-Угорщина).
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина).
• Орден Залізної Корони 3-го класу.
• Ювілейний хрест.
• Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою (1914).
• Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія; 1915).
• Virtuti Militari, срібний хрест.
• Хрест Хоробрих — нагороджений двічі.
• Орден Відродження Польщі, командорський хрест (1922).
• Золотий хрест Заслуги.

Джерела

• Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1894. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, jänner 1894. — 1400 s. (нім.)
• Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1895. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, jänner 1895. — 1345 s. (нім.)
• Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1896. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, december 1895. — 1320 s. (нім.)
• Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1900. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, december 1899. — 1470 s. (нім.)
• Dziennik Rozkazów Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1918—1937. (пол.)
• Dziennik Personalny. — Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1920—1937. (пол.)
• Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski Generałowie Polski niepodległej. — Warszawa: Editions Spotkania, 1991. — 207 s. (пол.)
• Jan Rydel W służbie cesarza i króla. Generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868-1918. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2001. — 346 s. — ISBN 83-71-88235-1. (пол.)
• Antonio Schmidt-Brentano Die k. k. bzw. k. u. k. Generalität 1816-1918. — Wien: Österreichisches Staatsarchiv, 2007. — 211 s. (нім.)
• Piotr Stawecki Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918-1939. — Warszawa: Wydawnictwo «Bellona», 1994. — 414 s. — ISBN 83-11-08262-6. (пол.)
• Otton Laskowski Encyklopedja wojskowa. — Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Wiedzy Wojskowej i Wojskowego Instytutu Naukowo-Wydawniczego, 1931. — t. 1: A. a. - Custoza. — 800 s. (пол.)