Катанов Віктор Володимирович

Катанов Віктор Володимирович
Катанов Віктор Володимирович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	15 березня 1982; Запоріжжя
Смерть	25 серпня 2014 (32 роки); Старобешеве
Поховання	Запоріжжя
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	55 ОАБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Володи́мирович Ката́нов (1982—2014) — солдат 55-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1982 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізьку ЗОШ № 83 1997-го. Здобув середню спеціальну освіту в Запорізькому машинобудівному ВПУ.^[1] Працював на заводі «Комунар» електрогазозварювальником. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації повернувся на заводі «Комунар», перейшов до ливарного цеху виробництва «Автомашлитво» Одружитися не встиг.

Мобілізований 31 липня 2014 року. З 2 серпня проходив військову підготовку на полігоні «Близнюки». Вранці 25 серпня 2014 вогневу позицію 3-ї батареї було обстріляно шквальним вогнем з мінометів терористами та артилерією російської армії. Внаслідок цього обстрілу Катанов зазнав смертельного поранення — осколок влучив у пахову артерію, велика втрата крові.

Похований в Запоріжжі на Первомайському кладовищі 3 вересня 2014 року. Без єдиного сина лишилася мама Катанова Марія Григорівна.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
у квітні 2016-го в школі, яку він закінчив, відкрито меморіальну дошку його честі.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 12
Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Почесний знак «За Іловайськ»
Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня^[3]

Примітки

↑ Запорізьке МВПУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 13 вересня 2023.
↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
↑ Розпорядженням голови Запорізької обласної ради За особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня НАГОРОДЖУЄТЬСЯ

Джерела

Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Катанов Віктор Володимирович [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Список жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
В Запоріжжі відкрили меморіальну дошку герою АТО Віктору Катанову [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
http://iz.com.ua/zaporoje/78422-bog-zabiraet-luchshih-god-nazad-zaporozhec-viktor-katanov-pogib-v-ilovayskom-kotle.html [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
Запорізька обласна бібліотека

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Запорізьке МВПУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 13 вересня 2023.

[2] 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року

[3] Розпорядженням голови Запорізької обласної ради За особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня НАГОРОДЖУЄТЬСЯ

[1]

[2]

[3]