Качка-пароплав магеланська
| ?Качка-пароплав магеланська | |
|---|---|
_-_Weltvogelpark_Walsrode_2012-10.jpg?lang=uk) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Alaudidae) |
| Рід: | Качка-пароплав (Tachyeres) |
| Вид: | Качка-пароплав магеланська |
| Біноміальна назва | |
| Tachyeres pteneres (Forster, 1844) | |
 Ареал виду Осіле проживання Зимування | |
| Синоніми | |
| Anas pteneres | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tachyeres pteneres |
 Віківиди: | Tachyeres pteneres |
 EOL: | 1048521 |
 ITIS: | 175220 |
 МСОП: | 22680033 |
 NCBI: | 75881 |
Качка-пароплав магеланська[2] (Tachyeres pteneres) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae)[3]. Мешкає в Аргентині і Чилі.
.jpg?lang=uk)
Магеланські качки-пароплави є найбільшими представниками свого роду і найбільшими качками у світі, їх довжина становить 74-84 см, розмах крил 85–110 см, вага 3,5-7 кг. Самці є більшими і важчими за самиць, їх середня вага становить 5,34 кг, а середня вага самиць — 4,2 кг. У самців голова і шия сизі, лоб і тім'я дещо блідіші, решта тіла переважно темно-сіра. Навколо очей вузькі білі кільця, за очима вони переходять у білі смуги. Горло має рудувато-коричневий відтінок. Живіт і гузка білі, хвіст сірий. Дзьоб оранжевий, на кінці темний. У самиць голова більш темна, сірувато-коричнева, горло темно-рудувате. Тіла і крила у них такі ж, як у самців, однак деякі пера мають коричнювато-винний відтінок. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак більш тьмяне.
Магеланські качки-пароплави є нелітаючими птахами, оскількі крила у них надто малі, щоб птахи мали можливість до функціонального польоту. Натомість крила використовуються як весла, дозволяючи качкам швидко ковзати по поверхні води.
Магеланські качки-пароплави мешкають на півдні Чилі (на південь від Ллянкіуе в регіоні Лос-Лагос) та на Вогняній Землі. Вони живуть на скелястих морських узбережжях та на прибережних островах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, іноді на відстані кількох миль від берега. Патагонські качки-пароплави живляться молюсками, ракоподібними, іноді рибою. Вони шукають їжу на узбережжі під час відпливу або на мілководді, серед водоростей.
Гніздування у магеланських качок-пароплавів триває з вересня по грудень. Птахи гніздяться в густих чагарниках біля води, зазвичай в захищеній затоці, іноді у покинутих гніздових норах пінгвінів. В кладці від 4 до 11 яєць, в середньому 9 яєць. Вони мають розміри 8,2×5,6 см і вагу 167 г. Інкубаційний період триває 28-40 днів. Пташенята повністю покриваються пір'ям через 120-130 днів після вилуплення. Вони проганяються з батьківської території і формують зграйки разом з іншими молодими качками. Птахи набувають статевої зрілості у віці 2-3 років. Під час сезону розмноження дорослі самці є дуже агресивними, часто нападають на інших самців та на інших птахів[4].
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція магеланських качок-пароплавів становить від 6700 до 67000 птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Tachyeres pteneres: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 грудня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 грудня 2023.
- ↑ Batt, Bruce D. The Ecology and Management of Breeding Waterfowl. ISBN 9781452900162.
- Livezey, Bradley C. (1986). Phylogeny and Historical Biogeography of Steamer-Ducks (Anatidae: Tachyeres). Systematic Zoology. 35 (4): 458—469. doi:10.2307/2413109. ISSN 0039-7989. JSTOR 2413109.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |