Перейти до вмісту

Кендіс Карті-Вільямс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кендіс Карті-Вільямс
Народилася21 липня 1989(1989-07-21) (36 років)
Лондон, Англія
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, сценаристка, журналістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьжурналістика[1], белетристика[1] і літературна діяльністьd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Сассексу
Знання мованглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди2019 Blackwell's Debut Author of the Year
Book of the Year (Квіні)
Сайтcandicecartywilliams.com

Кендіс Карті-Вільямс (англ. Candice Carty-Williams; нар. 21 липня 1989 р.)[2] — британська письменниця, авторка дебютного роману 2019 року «Квіні»[3]. Вона писала для таких видань, як The Guardian, iD, Vogue, The Sunday Times, BEAT Magazine та Black Ballad[4], а також є однією з авторок антології «Нові дочки Африки» (2019) під редакцією Маргарет Басбі[5].

На церемонії вручення Британської книжкової премії у червні 2020 року Карті-Вільямс стала першою темношкірою жінкою, яка отримала нагороду «Книга року» за роман «Квіні»[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство та освіта

[ред. | ред. код]

Кендіс Карті-Вільямс народилася в лікарні Святого Томаса у Вестмінстері та виросла в Південному Лондоні, жила в різний час у Кройдоні[7], Клепгемі, Стрітгемі, Ледівеллі та Льюїшемі[3]. Її мати має ямайсько-індійське походження, а батько — ямаєць, він приїхав до Британії, коли йому було 16 років і працював водієм таксі. Карті-Вільямс сказала про своїх батьків: «Жоден з них не читає, хоча в мого тата тисячі платівок, можливо, звідси моя любов до колекціонування речей (у цьому випадку книжок). Мої бабуся та дідусь народилися на Ямайці, як і прадідусі, за винятком мого дідуся, який народився в Індії»[8].

Вона сказала: «У дитинстві я ніколи не відчувала, що можу писати... Письменство — це те, до чого я прийшла дуже пізно, і, гадаю, я досі шукаю свою впевненість, бо ніколи не думала, що це досяжна кар'єра»[7]. Вона здобула ступінь з комунікацій та медіа в Університеті Сассекса, після чого вирішила спробувати зайнятися видавничою справою[7].

Видавнича кар'єра

[ред. | ред. код]

Після періоду стажування в Melville House, 4th Estate та William Collins[9], 2014 року вона отримала посаду асистентки з маркетингу у видавничому підрозділі HarperCollins — 4th Estate, а 2015 року отримала підвищення до керівниці відділу маркетингу[10]. Працюючи на цій роботі, вона усвідомила недостатнє представлення авторів та письменників етнічних меншин у видавничій справі, тому створила Премію за найкраще оповідання для авторів із національних меншин Великої Британії від Guardian та 4th Estate, метою якої було допомогти у видавничій справі або представництві літературних агентів[3]. Таш Ав сказала, що премія була «невеликим, але надзвичайно цінним кроком у підтримці письменників з-поміж меншин та допомогла їм отримати ту видимість, на яку заслуговує їхня робота»[11].

У вересні 2016 року вона приєдналася до видавництва Vintage, де обіймала посаду старшого менеджера з маркетингу, а також була наставницею у програмі Penguin Books «Пишіть зараз»[12], і зрештою залишила видавництво у травні 2019 року[10].

Квіні

[ред. | ред. код]

2017 року її перший роман «Квіні» був виставлений на аукціон між чотирма видавництвами, і зрештою його придбало видавництво «Оріон» за шестизначну суму[13]. Роман вийшов 2019 року, він розповідає про «життя та кохання Квіні Дженкінс, яскравої, проблемної 25-річної британки з Ямайки, у якої не дуже вдалий рік»[14], і хоча його рекламували як роман про «чорношкіру Бріджит Джонс»[15][16][17], сама Карті-Вільямс сказала в інтерв'ю журналу Stylist: «Саме так я думала про неї спочатку. Але ця книжка також природно політична саме через те, ким є Квіні. Вона не Бріджит Джонс. Вона ніколи нею не могла б бути»[18]. Виступаючи на CBS Local, Карті-Вільямс далі пояснила: «Це така особиста історія, але водночас і універсальна... Вона не автобіографічна, але це теми, які я запозичила зі свого життя та життя своїх друзів». Роман «Квіні» отримав багато позитивної уваги критиків, рецензенти характеризували його як «розумний та легкий комічний дебют» та «гостро політичний, суттєвий коментар до повсякденного расизму».

У серпні 2021 року було оголошено, що Channel 4 замовив у Карті-Вільямс восьмисерійний телевізійний драматичний серіал, оснований на історії «Квіні»[19].

Інші тексти

[ред. | ред. код]

Карті-Вільямс писала для таких видань, як The Guardian, iD, Vogue[20], The Sunday Times, Refinery29, BEAT Magazine та Black Ballad . Вона написала есе для антології «Нові дочки Африки» (2019)[21] під редакцією Маргарет Басбі, і розповіла, що вперше натрапила на книжку 1992 року «Дочки Африки» на книжковій полиці своєї хрещеної матері, академічки Гайді Сафії Мірзи (професорки расової проблематики в Голдсмітському коледжі Лондонського університету )[5].

7 січня 2020 року було оголошено, що Карті-Вільямс призначено новою щотижневою оглядачкою книжкового відділу газети The Guardian[22][23], її перша стаття для газети на цій посаді з'явилася 11 січня, а її колонки виходили упродовж усього 2020 року[24][25]. У своїй колонці від 2 січня 2021 року вона оголосила, що це буде її остання колонка, пояснивши: «Я пам’ятаю, як вперше зустрілася зі своїми редакторами, щоб обговорити цю колонку; ми всі були так схвильовані тим, що принесе 2020 рік і про що я напишу. Потім, як ми всі знаємо, рік пішов… шкереберть, і ця колонка фактично перетворилася на доповіді з локдауну. ... Мені подобалося кожне написане слово; але готуючи мій другий роман «Людина», який вийде 2021 року, я буду прикута до свого столу (свого ліжка/мого дивана/стільця в моїй кімнаті, на якому я сиджу, коли мені потрібно подумати про якісь речі), і у мене буде дуже мало часу, щоб стежити за тим, що відбувається в літературному світі»[26].

Вона є авторкою антології особистих історій відомих людей 2020 року під назвою «Dear NHS» за редакцією Адама Кея про те, як їм допомогла Національна служба охорони здоров’я[27][28].

Карті-Вільямс написала коротке оповідання для святкової кампанії Prada 2020 року, фотографом якого був Стівен Майзел[29].

16 березня 2020 року видавництво «Knights Of» оголосило про публікацію молодіжної новели авторства Карті-Вільямс під назвою «Емпрес і Анія»[30], яка розповідає про двох дівчат-підліток з різним походженням, які випадково наклали заклинання обміну тілами на свій 16-й день народження[31]. Вона вийшла 7 жовтня 2021 року[32][33][34].

У травні 2021 року було оголошено, що BBC замовила Вільямс написати сценарій до лондонської музичної телевізійної драми «Чемпіон»[35].

«Людина», другий роман Карті-Вільямс, вийшов у квітні 2022 року[36][37].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Carty-Williams, Candice (2019). Queenie. Trapeze. ISBN 9781409180050.
  • Carty-Williams, Candice (2022). People Person. Trapeze. ISBN 9781409180104.

Новели

[ред. | ред. код]

Цю повість для молоді, видало видавництво Knights Of

Переклади українською

[ред. | ред. код]

2024 року у видавництві «Ранок» вийшов український переклад роману «Емпрес і Анія». Перекладачка — Анастасія Скрипник.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Sturges, Fiona (30 березня 2019). Interview: Candice Carty-Williams: 'You get accustomed to men saying, "You're pretty for a black girl"'. The Guardian.
  3. ↑ а б в Who is author Candice Carty-Williams?. Southbank Centre Blog. 16 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2020.
  4. ↑ Candice Carty-Williams. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 7 травня 2025. Official website.
  5. ↑ а б Margaret Busby on New Daughters of Africa, sponsorship of women's football. Woman's Hour. BBC Radio 4. 13 березня 2019.
  6. ↑ Sherwin, Adam (29 червня 2020). Candice Carty-Williams named first black female Book of the Year winner for Queenie. i.
  7. ↑ а б в Williams, Luke G. (20 травня 2019). Queen of the south. The Lewisham Ledger.
  8. ↑ Bennett, Sam (2019). Candice Carty-Williams. Ox Magazine. Процитовано 11 січня 2020.
  9. ↑ Profile - Candice Carty-Williams. BAME in Publishing. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  10. ↑ а б Wood, Heloise (13 червня 2019). Candice Carty-Williams leaves Vintage. The Bookseller.
  11. ↑ Guardian Staff (23 січня 2016). Guardian and 4th Estate BAME prize reaches out to untapped talent. the Guardian (англ.). Процитовано 10 березня 2021.
  12. ↑ Apostolides, Zoë (26 квітня 2019). Queenie by Candice Carty-Williams — racial prejudice in contemporary London. Financial Times. Процитовано 11 січня 2020.
  13. ↑ Cowdrey, Katherine (29 вересня 2017). Carty-Williams' debut Queenie lands six-figure deal. The Bookseller.
  14. ↑ Queenie. Kirkus Reviews. 12 листопада 2018.
  15. ↑ Hirsch, Afua (19 березня 2019). Don't Call Queenie a 'Black Bridget Jones.' This Book Is So Much More. Time.
  16. ↑ Evans, Diana (12 квітня 2020). Queenie by Candice Carty-Williams review – timely and important. The Guardian.
  17. ↑ Butter, Susannah (25 квітня 2019). Candice Carty-Williams: it's high time black women had a voice. Evening Standard.
  18. ↑ Keegan, Hannah (3 квітня 2019). Candice Carty Williams explains why Queenie will never be a 'black Bridget Jones'. Stylist.
  19. ↑ Bayley, Sian (24 серпня 2021). Carty-Williams to create Queenie drama series for Channel 4. The Bookseller. Процитовано 25 серпня 2021.
  20. ↑ Carty-Williams, Candice, "'Act now or be left behind': award-winning author Candice Carty-Williams wants to see change in publishing", Vogue, 10 September 2020.
  21. ↑ Richardson, Hollie (12 червня 2019). Exclusive: Candice Carty-Williams on writing Queenie for the screen, working with Zadie Smith and dealing with burnout. Stylist.
  22. ↑ GNM Press Office (7 січня 2020). Candice Carty-Williams to become the Guardian's new books columnist. The Guardian.
  23. ↑ Chandler, Mark (7 січня 2020). Carty-Williams joins Guardian Review as columnist. The Bookseller.
  24. ↑ Carty-Williams, Candice (11 січня 2020). My New Year reading resolution? Less guilt for giving up on books. The Guardian.
  25. ↑ Candice Carty-Williams. The Guardian.
  26. ↑ Carty-Williams, Candice (2 січня 2021). It's going to be hard work – but there's so much to look forward to in 2021. The Guardian.
  27. ↑ Butter, Susannah (15 липня 2020). Candice Carty-Williams: 'I see it all the time, it hurts all the time'. Evening Standard.
  28. ↑ Levine, Nick (18 квітня 2020). Celebrities Say Thank You To The NHS In A Moving New Charity Book. Refinery29.
  29. ↑ May, Naomi (5 листопада 2020). Queenie author Candice Carty-Williams pens short story for Prada's Christmas campaign. Evening Standard.
  30. ↑ Broster, Alice (17 березня 2021). Queenie Author Candice Carty-Williams Is Releasing A YA Book. Bustle. Процитовано 6 квітня 2021.
  31. ↑ Comerford, Ruth (16 березня 2021). Knights Of to publish YA novella from Candice Carty-Williams. Процитовано 28 березня 2021.
  32. ↑ Candice Carty-Williams Has Written Her First YA Novel. Refinery29. 12 липня 2021.
  33. ↑ Francis-Cornibert, Liv (18 жовтня 2021). Bucket baths, bust down shoes and belly grumbles: Empress & Aniya is Candice Carty-Williams' teens revisited. gal-dem. Процитовано 18 вересня 2021.
  34. ↑ Bouazzaoui, Soraya (12 листопада 2021). Candice Carty-Williams' EMPRESS & ANIYA. Aureli. Процитовано 18 вересня 2022.
  35. ↑ Lloyd, Kate (20 травня 2021). 'Queenie' author Candice Carty-Williams is writing a BBC drama about Black music in London. Time Out. Процитовано 8 березня 2023.
  36. ↑ Teo, Sharlene (27 квітня 2022). People Person by Candice Carty-Williams review – Daddy issues. The Guardian.
  37. ↑ Cormack, Morgan (26 квітня 2022). People Person exclusive: Candice Carty-Williams reveals why she wanted to write about family and how therapy has impacted her writing post-Queenie. Stylist. Процитовано 18 вересня 2022.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кендіс_Карті-Вільямс&oldid=46134785