Кизильник чорноплідний
| ?Кизильник чорноплідний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Розові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Maleae |
| Рід: | Кизильник (Cotoneaster) |
| Вид: | Кизильник чорноплідний |
| Біноміальна назва | |
| Cotoneaster melanocarpus (Ledeb.) Lodd., G.Lodd. & W.Lodd. ex M.Roem., 1847 | |
| Синоніми | |
| Cotoneaster niger (Thunb.) Fr. Cotoneaster niger (Ehrh.) Fr. Cotoneaster orientalis A.Kern. | |
| Посилання | |
| Cotoneaster melanocarpus | |
| Cotoneaster melanocarpus | |
| 630463 | |
| IPNI: | 60460300-2 |
| 511485 | |
| 690322 | |
Кизильник чорноплідний[1], ірга чорноплода[2], (Cotoneaster melanocarpus) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений у північній, центральній і східній Європі, північно-західній Азії.
Кущ 2–2.5 м. Листки широко-еліптичні, зверху розсіяно запушені. Суцвіття китицеподібні, з 3–15 квіток. Пелюстки 3–4 мм завдовжки. Плоди чорні, з сизим нальотом, майже кулясті, з 2 кісточками, 6–9 мм в діаметрі[1]. Кущ 1–2.5 м. Молоді гілочки пухнасті, згодом безволосі, блискучі, червоно-бурі. 2n = 68[3]. Листки до 5 см завдовжки, темно-зелені; черешки 1–5 мм. Чашечка гола чи трохи запушена. Пелюстки червонуваті чи червонувато-білі[4].
Батьківщиною є північна, центральна і східна Європа, північно-західна Азія[3].
В Україні вид зростає на кам'янистих схилах, відслоненнях, серед чагарників — майже на всій території, розсіяно; в гірському Криму, рідко[1].
Харчова, декоративна, лікарська рослина[1].
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 158. (рос.)(укр.)
- ↑ Cotoneaster melanocarpus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 283, 285. (англ.)
- ↑ Tutin T. G., Heywood V. H., Burges N. A., Valentine D. H., Walters S. M., Webb D. A. Flora Europaea: Rosaceae to Umbelliferae. — Cambridge University Press, 1968. — С. 433. (англ.)
| Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |