Перейти до вмісту

Кленталерзее

Координати: 47°1′32″ пн. ш. 8°58′50″ сх. д. / 47.02556° пн. ш. 8.98056° сх. д. / 47.02556; 8.98056
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кленталерзее
нім. Klöntalersee
Кленталерзее
Кленталерзее
47°1′32″ пн. ш. 8°58′50″ сх. д. / 47.02556° пн. ш. 8.98056° сх. д. / 47.02556; 8.98056
Розташування
Країна  Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Регіон Гларус Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Кантон Гларус
Геологічні дані
Тип водосховище Редагувати інформацію у Вікіданих
Гірський хребет Альпи Редагувати інформацію у Вікіданих
Розміри
Площа поверхні 3,3 км2 (1,3 миля2)  км²
Висота 848 м (2 782 фут) м
Глибина макс. 49 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Вода
Басейн
↑ Водний басейн басейн Рейну Редагувати інформацію у Вікіданих
Вливаються Chlüd Редагувати інформацію у Вікіданих
Витікають Löntschd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни басейну Швейцарія Швейцарія
Інше
Міста та поселення Зеерюті, Форауен
Мапа
CMNS: Кленталерзее у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кленталерзе́е (нім. Klöntalersee) — природне озеро в долині Кленталь у кантоні Гларус, Швейцарія. Воно утворилося внаслідок зсуву і з 1908 року слугує водосховищем для виробництва гідроелектроенергії.[1] Озеро загороджене земляною греблею Роданненберг, яка подає воду до гідроелектростанції поблизу Нетшталя.[2][3]

Розташоване на висоті 848 метрів над рівнем моря, озеро займає площу приблизно 3,3 квадратних кілометри.[1] Воно вважається найстарішим великим водосховищем у Швейцарії і відоме своєю часто дзеркальною поверхнею, що відбиває навколишні гори.[1] Основним притоком є річка Клен, а стоком — Ленч, що впадає в Лінт поблизу Нетшталя.[1]

Історія

[ред. | ред. код]
Російські війська генерала Суворова під Кленталерзее, початок жовтня 1799 року, сучасний офорт Людвіга Гесса. Центральна бібліотека Цюріха, відділ гравюр і малюнків та фотоархів.

З 1550 року на Кленталерзее були введені заборонені періоди для риболовлі для захисту рибних запасів.[4] Протягом XVIII століття деревина з навколишніх лісів транспортувалася через озеро і сплавлялася вниз за течією до озера Валензее.[4] З 1860 по 1953 рік з озера видобували лід для охолодження, який розповсюджувався в Нетшталі, Гларусі та інших районах.[4] Між 1905 і 1908 роками на східному кінці озера була збудована 21,5-метрова земляна гребля, що значно збільшило його об'єм і дозволило використовувати його як водосховище для гідроенергетики.[4][5]

Дослідження 2021 року, проведене Федеральним інститутом водних наук і технологій Швейцарії (Eawag) і опубліковане Swissinfo, визначило Кленталерзее як одне з кількох середньовисотних швейцарських озер, що ризикують втратити свій зимовий льодовий покрив у цьому столітті, якщо глобальна температура підніметься більш ніж на 2°C.[6] Зменшення льодового покриву може змінити стратифікацію озера та схеми змішування води, що потенційно вплине на розподіл кисню та водні екосистеми.[6]

У травні 2025 року Гларнський Ландсгемайнда затвердив три щорічні неділі без автомобілів на Кленталерзее. Починаючи з 2026 року, територія буде закрита для моторизованого транспорту в останні неділі червня, липня та серпня, надаючи доступ лише пішоходам та велосипедистам.[7]

Гідроенергетика

[ред. | ред. код]

Кленталерзее загороджене земляною греблею Роданненберг, висота якої зараз становить 30 метрів, а довжина — 217 метрів, з активним об'ємом зберігання 39,8 мільйона кубічних метрів.[2] Спочатку висота греблі становила 21,5 метра, але згодом її було піднято до нинішньої висоти.[4][5] Вона належить і управляється Nordostschweizerische Kraftwerke AG, що зараз є частиною Axpo.[2][3] Гребля оснащена водозливом для скидання надлишку води під час сильних припливів.[3]

Озеро є частиною високотискової накопичувальної електростанції Ленч, розташованої в Нетшталі і повністю відремонтованої у 2016 році.[8] Станція використовує стік з водозбірного басейну площею 83 км² навколо Кленталерзее, виробляючи близько 119 ГВт·год електроенергії на рік. Енергетичний вміст водосховища становить 34 ГВт·год, і близько 29 відсотків цього об'єму можна зберігати.[8]

Вода для виробництва електроенергії забирається через водозабірну споруду на березі озера і подається через 4-кілометровий напірний тунель до зрівняльної камери над Нетшталем.[3] Потім вода падає з висоти близько 365 метрів на турбіни. Тунель може пропускати до 20 кубічних метрів води за секунду, що обмежує максимальну потужність станції приблизно до 60 мегават.[3]

Відпочинок

[ред. | ред. код]

Кленталерзее використовується для різноманітних видів відпочинку, включаючи плавання, каное, віндсерфінг, риболовлю та підлідний дайвінг взимку.[9][10] На березі є кемпінги в Гюнтленау та Форауені, а вздовж берегової лінії прокладено стежку.[10] Навколишня територія включає охоронювані природні об'єкти, такі як заплава національного значення в гирлі річки Клен та утворення з ракушняку.[9] На східному березі розташований природний заповідник, а неподалік є такі пам'ятки, як водоспад Зульцбах.[10]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Кленталерзее з видом на навколишній альпійський ландшафт з гори Фордер-Глерніш
    Кленталерзее з видом на навколишній альпійський ландшафт з гори Фордер-Глерніш
  • Водозабірна споруда, що подає воду для виробництва електроенергії, Гларус
    Водозабірна споруда на східному березі, що живить гідроелектростанцію Ленч у Нетшталі
  • Вежа водозливу на греблі Роданненберг, що скидає надлишок води під час сильного припливу
    Вежа водозливу на греблі Роданненберг, що скидає надлишок води під час сильного припливу

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Кленталерзее. Кантон Гларус (нім.). Процитовано 6 липня 2025.
  2. ↑ а б в Роданненберг (PDF). Швейцарський комітет з гребель (фр.). Процитовано 11 серпня 2025.
  3. ↑ а б в г д Про колиску та силу. Axpo Holding AG (нім.). 17 травня 2022. Процитовано 11 серпня 2025.
  4. ↑ а б в г д Марті-Вайссенбах, Карін. Кленталь. Історичний словник Швейцарії (нім.). Процитовано 6 липня 2025.
  5. ↑ а б Кайзер, Петер. Греблі. Історичний словник Швейцарії (нім.). Процитовано 6 липня 2025.
  6. ↑ а б Зміна клімату створює ризики для екосистем швейцарських озер. Swissinfo (англ.). 19 лютого 2021. Процитовано 6 липня 2025.
  7. ↑ Ландсгемайнда вирішує провести три неділі без автомобілів на Кленталерзее. Swissinfo (нім.). 4 травня 2025. Процитовано 6 липня 2025.
  8. ↑ а б Гідроенергетика: накопичувана енергія. Axpo Holding AG (англ.). 20 травня 2020. Процитовано 11 серпня 2025.
  9. ↑ а б Кленталерзее. Glarnerland.ch (англ.). Процитовано 11 серпня 2025.
  10. ↑ а б в Озеро Кленталь. Switzerland Tourism (англ.). Процитовано 11 серпня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кленталерзее&oldid=45955555