Ковальський Володимир Анатолійович
| Володимир Анатолійович Ковальський | |||
|---|---|---|---|
 Старший лейтенант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 24 вересня 1983 Каховка, Херсонська область | ||
| Смерть | 27 лютого 2022 (38 років) Буча, Київська область | ||
| Alma Mater | Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»[1] | ||
| Псевдо | Інженер | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Володимир Анатолійович Ковальський — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни. Герой України (2025, посмертно).
Народився 24 вересня 1983 року в місті Каховка Херсонської області. Після закінчення школи здобув вищу освіту за спеціальністю інженера-механіка та інженера-конструктора. Після навчання на військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта. Після початку російсько-української війни доєднався до війська, був командиром розвідувального взводу 14-ї окремої механізованої бригади, у 2016 році втратив обидві ноги наступивши на міну під час виконання бойового завдання[2]. У лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення доєднався до лав «Бучанської варти». Загинув 27 лютого 2022 року у Бучі поблизу магазину «Novus» прикриваючи відхід побратимів[3].
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (22 серпня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»[5]
У місті Буча відкрито меморіальну дошку на честь загиблого старшого лейтенанта Володимира Ковальського[6].
Одна з вулиць Бучі перейменована на честь Володимира Ковальського[7].
Присвоєно звання Почесного громадянина міста Буча (19 травня 2022, посмертно)[8].
- ↑ 27/02/2023 09:00 (27 лютого 2023). "Ми його відправили додому: "Вова, ти вже своє відвоював", та він прийшов знову". Історія ветерана АТО Володимира Ковальського, який на протезах захищав Бучу і загинув рік тому. novynarnia.com (укр.). Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ Володимир Ковальський віддав життя захищаючи Бучу (ФОТО). www.buchanews.com.ua. Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ Пам’ять героїв: Максим Кривцов і Володимир Ковальський отримали звання Героя України посмертно (укр.). Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2025 року № 611/2025 «Про присвоєння В.Ковальському звання Герой України»
- ↑ Гусаков, Вʼячеслав (23 серпня 2025). Володимир Ковальський посмертно став Героєм України. Мост (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
- ↑ Рибальська, Анна (6 серпня 2024). Прикрив побратимів під час боїв за Бучу: відкрили меморіальну дошку "Інженеру". Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ область, Бучанский сайт Буча Киевская. Список перейменованих вулиць Бучанської міської територіальної громади » Бучанський міський сайт. Бучанський міський сайт (ua) . Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ Почесні громадяни | Офіційний сайт Бучанської міської ради. www.bucha-rada.gov.ua. Процитовано 22 серпня 2025.
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 24 вересня
- Народились 1983
- Померли 27 лютого
- Померли 2022
- Військовики 14-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Каховки
- Померли в Бучі
- Почесні громадяни Бучі
- Випускники КПІ
- Люди, на честь яких названо вулиці