Перейти до вмісту

Козорожець зерновусий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Козорожець зерновусий
Aegosoma scabricornis
Aegosoma scabricornis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина: Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина: Фрузеві (Prioninae)
Триба: Козоріжцеві (Aegosomatini)
Рід: Козорожець (Aegosoma)
Вид: Козорожець зерновусий
Aegosoma scabricornis
(Scopoli, 1763)
Синоніми
  • Megopis scabricornis (Scopoli, 1763)
  • Cerambyx (Leptura) eques Voet, 1778
Посилання
Вікісховище: Aegosoma scabricornis
Віківиди: Aegosoma scabricornis
EOL: 977629
NCBI: 1554467

Козорожець зерновусий[1] (Aegosoma scabricornis (Scopoli, 1763) — вид жуків з родини Скрипунові.

Поширення

[ред. | ред. код]

Козорожець зерновусий належить до групи європейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу і поширений в Європі, західній Росії, на Кавказі[2].

В Україні Козорожець зерновусий трапляється головно у південній частині — степу і лісостепу, і дуже спорадично у лісовій зоні[3][4]. У Карпатах трапляється у західних перед- і низькогір'ях Закарпаття. У гірській частині вид — невідомий[5].

Екологія

[ред. | ред. код]
Самка Вусача-меґопа зерновусого з відкладеними яйцями

Як і інші види Прионін, Козорожець зерновусий приурочений до листяних лісів, часто заселяє лісосмуги і плантації тополь, у деревині яких розвивається личинка. у Літ відбувається в червні-серпні. Комахи активні в присмерку, часто летять на світло. Дорослі комахи не живляться.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Тіло Козорожець зерновусий, в порівнянні з іншими Фрузевими, сильно видовжене, розміром 30-50 мм, в зернистій скульптурі, вкрите дрібними жовто-сірими волосками. Передньоспинка із суцільним, іноді дрібно зазубреним, заокругленим бічним краєм. Вусики довгі, часто довші за тіло, їх третій членик надзвичайно довгий і досягає аж основи надкриль.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Личинки розвиваються у деревині листяних. Розвиток триває від 2-х до 4-х років, залежно від зовнішніх умов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заморока А. М. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина I: підродини куцовусові (Spondylidinae) та фрузеві (Prioninae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 207-218 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.207-218
  2. Загайкевич И.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
  3. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  4. Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
  5. Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11000/ [Архівовано 7 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/megopis.htm [Архівовано 23 червня 2008 у Wayback Machine.]
  3. http://www.cerambycoidea.com/foto.asp?Id=1761
  4. http://www.cerambycoidea.com/foto.asp?Id=133