Перейти до вмісту

Копачинська Патриція Вікторівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Копачинська Патриція Вікторівна
Основна інформація
Дата народження1977[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКишинів, Молдавська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австрія
 Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїскрипалька, композиторка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва і Bern Academy of Artsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
patriciakopatchinskaja.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Патриція Копачинская (рум. Patricia Kopacinskaia; нар. 1977, Кишинів, Молдавська РСР) — молдовська скрипалька.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в музичній сім'ї (батько — цимбаліст Віктор Копачинський, мати Емілія — скрипалька, грали в складі ансамблю народної музики «Флуєраш»), в 1989 році емігрувала до Відня. З тринадцятирічного віку займалася у музичної педагогині Дори Шварцберг, пізніше у Бориса Кушніра, і вже в Берні — у Ігора Озима[3]. Навчалася в консерваторіях у Відні і Берні.

Живе з чоловіком і дочкою в Берні.

Репертуар

[ред. | ред. код]

Виконує твори Дебюссі, Малера, Шенберга, А. Берга, А. Веберна, М. Равеля, Бартока, Дж. Енеску, Стравинського, В. Лютославского, Д. Лігеті, Д. Куртага, Г. Уствольської, Шнітке, К. Пендерецького, Т. Мансуряна, Н. М. Корндорфа, Ф. Караєва, Д. М. Смирнова, Й. Віттенбаха, Й. Додерера, Ф. Сая. Також грає музику бароко (Бах, Бібер), романтиків (Бетховен, Шуман, Брамс).

Визнання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135461413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. Інтерв'ю з Патріцією Копачинской. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  4. Classica Nova, Prize winners (strings). Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 28 червня 2018.
  5. Bundesverband Musikindustrie. Helmuth Rilling erhält ECHO Klassik für sein Lebenswerk. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 18 вересня 2016.