Перейти до вмісту

Костріченко Олег Володимирович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костріченко Олег Володимирович
 Сержант
Загальна інформація
Народження18 червня 1985(1985-06-18)
Новомосковськ
Смерть16 жовтня 2014(2014-10-16) (29 років)
Верхньоторецьке
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Володи́мирович Костріче́нко (18 червня 1985 — 16 жовтня 2014) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в місті Новомосковськ (Дніпропетровська область). Закінчив Новомосковську ЗОШ № 6, ліцей залізничного транспорту — здобув три спеціальності — машиніст тепловоза, електрик та тесля. Працював на Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі, згодом — у магазині «Вернісаж». Відкрив свій магазин. Працював на меблевому виробництві, будівельником, їздив на заробітки.

Прийшла повістка, дружина з матір'ю її заховали, прийшла ще одна. Переховуватися відмовився.

Командир розвідувального відділення, 93-тя окрема механізована бригада. Підрозділ воював поблизу села Піски, прикриваючи «кіборгів».

16 жовтня 2014-го вояки перебували в будиночку неподалік селища Верхньоторецьке, коли почався обстріл «градами». Олег загинув під час бою від кулі снайпера — допомагав витягати з-під обстрілу пораненого побратима.

Похований у місті Новомосковськ. Без Олега лишилися батьки, дружина Аліна, донька Поліна — на той час їй було 4 роки.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 282/2015|23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • У Новомосковську відкрито пам'ятну дошку його честі.
  • У Новомосковську вулицю Фрунзе перейменовано на вулицю Олега Костріченка.[2]
  • Рішенням Новомосковської міської ради № 1302 від 24 липня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно)[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 жовтня[4][5].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 29

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Вулиця О. Костріченка
  3. ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно). novomoskovsk-rada.dp.gov.ua. Офіційний сайт Новомосковська міська рада. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  4. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  5. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 16 жовтня на YouTube

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костріченко_Олег_Володимирович&oldid=45729841