Котелець
Котелець — блок із розпиляного вапняку, різновид черепашника, поширений як будівельний матеріал (стінний камінь[1]) на території Молдови. Широке використання цього традиційного каменю при будівництві будівель[2] додало загальний колорит молдавським містам. Молдавський котелець вимірюється за погонними метрами. Видобувається з XV століття біля міста Крикова, неподалік Кишинева[3][4]. За розвіданими запасами котельцю країна посідає друге місце у СНД після Росії[2].
У молдавському котельці є включення раковин морських молюсків та їх уламків, які видно неозброєним оком при розгляді структури породи. Назва матеріалу «котелець» є транслітерацією на російську молдавську назву «cochileț» [кокілець], яка утворена від молдавського слова «cochilie» [кокхіліе] — «раковина», «черепашка».
Спеціально для видобутку котельцю будувалася Кишинівська шахта. Пласти цього оолітового вапняку утворилися із морських відкладень у середньо-сарматський історичний період. Ооліти надають каменю міцність. В інших молдавських шахтах видобувається черепашковий вапняк, через що він менш міцний[5].
За радянських часів підприємство «Азурит» випускало понад 650 тис. кубометрів будівельних матеріалів, включаючи котелець[1]. Усього щорічно Молдова виробляла до 1,25 млн кубометрів матеріалу. До 2000 року видобуток впав до 298 тис. кубометрів, але до 2005 року з'явилася тенденція до збільшення — було видобуто понад 400 тис. куб. кубометрів[2].
У місцевому будівництві використовуються блоки та плитка з білого пильного вапняку. Вартість опалення для мешканців будинку залежить навіть від того, з якого матеріалу виконані стіни — з панелей або котельцю[6]. За сучасних методів будівництва, наприклад каркасно-монолітному, котельцем виконується зовнішнє заповнення[7].
Промислова техніка, що використовується для його виробництва, називається дробильно-сортувальною фабрикою та випускає за зміну 2 тис. кубометрів продукції типу щебеню різної фракції, котельцю та фортану[1].
Типові характеристики:
- розміри, мм: 390х190х188, 490х190х240;
- водопоглинання, %: 14 — 18;
- коефіцієнт розм'якшення: 0,7 — 0,9;
- об'ємна вага, кг/м³: 1700—1900;
- морозостійкість, цикли: не менше 10;
- Колір білий.
Крім безпосередньо пильного каменю виробляється фортан — котелець із цементу та відсіву від основного виробництва[1].
Котелець займає місце у молдавській культурі. Журналіст «Незалежної Молдови» Юрій Дзятковський позначив видобуток та обробку котельцю як традиційну повсякденність молдаван поряд із вирощуванням винограду[8]. Генеральний директор Державного агентства з геології Республіки Молдова, Гене Прано Жалаліте, відзначила добре відомий камінь котелець, як високоякісний будівельний матеріал, що представляє геологічне багатство Молдови серед нерудних корисних копалин[2].
Пісня «Моє біле місто», відома завдяки виконанню С. Ротару (композитор — Є. В. Дога), присвячена м. Кишиневу.
- ↑ а б в г Николай Устурой (7.09.2006). Востребованы временем (рос.). Независимая Молдова. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ а б в г Дмитрий Сидоров (25.01.2006). По данным разведки: геологической (рос.). Независимая Молдова. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Наталья Ильина. Удивительная Молдова. — Litres, 2013. — С. 10.
- ↑ Mineral SA - добыча котельца. mineral.fabricatinmoldova.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
- ↑ Дмитрий Огузов (29 червня 2012). Камень для «цветка». Газета «Панорама». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Иван Ван (1 марта 2010 года). Теплоснабжение по новым тарифам (рос.). Панорама. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Галина Варикаш (3.10.2006). Доступное жилье: достигнутые показатели надо увеличить в пять раз (рос.). Независимая Молдова. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Юрий Дзятковский (10.07.2015). Тот ещё вопрос (рос.). Независимая Молдова. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 2 березня 2016.