Криворізька агломерація
| Криворізька агломерація | |
|---|---|
| Міська агломерація | Криворізька |
| Розташування | південь та центр України |
| Чинники зростання агломерації | перепуття головних транспортних шляхів, близькість центрів гірничої, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, сільське господарство |
| Обслуговуючий міжнародний аеропорт | |
| Склад | |
| Ключові міста | |
| Райони | Олександрійський район |
| Області | |
| Приблизні статистичні дані | |
| Площа | 19,839 км² |
| Чисельність населення: | 1 170,9 (2019)[1] тис. мешканців |
| Густота населення: | 59,02 осіб/км² |

Криворізька агломерація — агломерація з центром у місті Кривий Ріг. Простягається вздовж річок Саксагань та Інгулець з півночі на південь. Головні чинники створення і існування агломерації: розташування, залізорудний басейн Кривбас, перепуття головних транспортних шляхів, близькість центрів гірничої, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості. Центр розвиненого сільгосподарського району.
Чисельність населення — 1 170,9 тис. осіб (2019)[1].
Повітряні ворота — Криворізький міжнародний аеропорт.
Складається:
Міста: Кривий Ріг, Жовті Води, Олександрія, Новий Буг, П'ятихатки, Апостолове, Зеленодольськ, Долинська.
Райони:
- включно з ліквідованими у 2020 р.:
Апостолівський район,
Березнегуватський район,
Великоолександрівський район,
Високопільський район,
Долинський район,
Казанківський район,
Новобузький район,
Нововоронцовський район,
Криворізький район,
Олександрійський район,
Петрівський район,
П'ятихатський район,
Софіївський район,
Устинівський район,
Широківський район
- після укрупнення та ліквідації районів України 2020 р. (зокрема й частково):
Криворізький район,
Баштанський район,
Бериславський район,
Кам'янський район,
Кропивницький район,
Олександрійський район.
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА, 2005.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Народне господарство України у 1991 році: Стат.щорічник. — К., 1992. — С. 68.