Перейти до вмісту

Кіпр проти Туреччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кіпр проти Туреччини
СудЄвропейський суд з прав людини
Повна назва справиCyprus v. Turkey
Рішення12 травня 2014
ДосьєСправа на сайті ЄСПЛ
ОбвинуваченийТуреччина Туреччина
Позивач(і)Кіпр Кіпр
Склад суду
Голова судуХосеп Касадеваль
Застосований закон
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Кіпр проти Туреччини (IV) (№ 25781/94) – справа, порушена Кіпром проти Туреччини у 1994 році та розглянута по суті Великою палатою Європейського суду з прав людини у 2001 році. Вона стосується ситуації, що склалася на Північному Кіпрі після вторгнення Туреччини на Кіпр у 1974 році та фактичного відокремлення середземноморського острова.

Рішення

[ред. | ред. код]

Щодо юрисдикції, Суд постановив шістнадцятьма голосами проти одного, посилаючись на своє рішення у справі Лоїзіду проти Туреччини[en], що оскаржувані факти підпадають під юрисдикцію Туреччини і тому тягнуть за собою відповідальність Туреччини.

Щодо суті справи, Суд з різним розподілом голосів (у більшості випадків одноголосно або 16 голосами проти 1) постановив:

  • що Туреччиною було вчинено 14 порушень Європейської конвенції з прав людини:
    • Порушення статей 3 та 5 щодо зниклих безвісти греко-кіпріотів та їхніх родичів;
    • Порушення статей 8, 13 та P1-1 щодо житла та майна переміщених греків-кіпріотів;
    • Порушення статей 3, 8, 9, 10, 13, P1-1 та P1-2 щодо умов життя греків-кіпріотів у регіоні Карпас на півночі Кіпру;
    • Порушення статті 6, що стосується прав турків-кіпріотів, які проживають на півночі Кіпру;
  • що не було порушення щодо частини скарг, включаючи всі скарги, подані відповідно до статей 4, 11 та 14, та
  • що не було необхідності розглядати деякі скарги, зокрема ті, що за статтею P1-3.

Рішення щодо можливого присудження компенсації було відкладено, і рішення з цього питання було прийнято 12 травня 2014 року, яким Туреччина була зобов'язана виплатити Кіпру 90 000 000 євро.[1]

Окремі думки

[ред. | ред. код]

Судді Палм (Швеція), Коста (Франція), Юнґвірт (Чеська Республіка), Пантіру (Молдова), Левіц (Латвія), Ковлер (Росія), Фуад (Туреччина) та Маркус-Гелмонс (Кіпр) висловили частково незгодні думки щодо рішення по суті.

15 суддів висловили п'ять одностайних або окремі думки щодо рішення про справедливу компенсацію.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]