Перейти до вмісту

Лелеченя (мультфільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лелеченя
Аистёнок
Кадр з мультфільму
Видмальований
Жанрфільм-казкаd Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерІрина Гурвич
СценаристЛюдмила Зубкова
ОператорАнатолій Гаврилов
КомпозиторБорис Буєвський
ХудожникМикола Чурилов (постановник)
Адольф Педан
Оксана Ткаченко
І. Чєрнова
Юрій Скирда
Л. Телятников
Володимир Дахно
КінокомпаніяКиївнаукфільм
Тривалість10 хв.
Моваросійська
ЛокалізаціяОдноголосий закадровий голос Текст читає Артем Порубов
КраїнаУРСР УРСР
СРСР СРСР
Рік1964

«Лелеченя» — анімаційний фільм Творчого об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм. Мультфільм озвучено російською мовою. З невідомих причин фільм втрачений. Однак, збереглася книга, що була випущена згодом за мотивами мультфільму. У книги той самий художник і та сама авторка тексту, але вказані і інші люди, що працювали над стрічкою[1].

Скорочена версія, реставрована на основі ілюстрацій до однойменної книги, вийшла на ютюб-каналі Єнот Animation 15 червня 2025 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Родина лелек виховує лелеченя. Воно не хоче вчитись літати — чи то через страх, чи то через лінощі. Одного разу лелеченя випало з гнізда, і вже не може залізти назад. Спершу воно намагається призвичаїтися жити на землі. Для наслідування лелеченя обирає різних тварин (метелика, жабу), рослин (сонях) і предмети (колодязь-журавель, вітряк), але помічає будівельний кран. Кран дає пораду повертатися додому, до батьків. Лелеченя набирається сміливості та летить до рідного гнізда.

Творці

[ред. | ред. код]
  • Режисер: Ірина Гурвіч
  • Сценарист: Людмила Зубкова
  • Художник-постановник: Микола Чурилов
  • Аніматори: Юрій Скирда, Володимир Дахно, Адольф Педан, Оксана Ткаченко, Н. А. Чернова
  • Оператор: Анатолій Гаврилов
  • Композитор: Борис Буєвський
  • Звукорежисер: Р. Пекар

Реставрація

[ред. | ред. код]

На основі книги був створений переклад, а кадри стрічки анімовані завдяки штучному інтелекту.

Для звукового оформлення взяті мелодії того самого композитора — Бориса Буєвського, але з інших стрічок — «Про порося, яке вміло грати у шашки», «Квітка папороті».

Закадровий текст в реставрації читає Атем Порубов.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Єнот Animation (14 червня 2025). Як врятувати українську Анімацію?. Процитовано 10 липня 2025 — через YouTube.

Джерела

[ред. | ред. код]