Любецьке князь-єпископство
Любецьке князь-єпископство | |
Герб | |
Дата створення / заснування |
1160 ![]() |
---|---|
Посада керівника організації |
Roman Catholic Bishop of Lübeckd і prince elector of Lübeckd ![]() |
Офіційна мова |
латина ![]() |
Країна |
![]() ![]() |
Столиця |
Ойтін, Любек і Ольденбург ![]() |
Адміністративна одиниця |
Священна Римська імперія ![]() |
Форма правління |
теократія ![]() |
Попередник |
Саксонське герцогство ![]() |
Наступник |
Ольденбурзьке герцогство і Principality of Lübeckd ![]() |
Мова комунікації |
нижньонімецька мова ![]() |
Час/дата припинення існування |
1803 ![]() |
![]() | |
Частково збігається з |
Roman Catholic Diocese of Lübeckd ![]() |
![]() ![]() |
Князівство-єпископство Любек (нім. Fürstbistum Lübeck або Hochstift Lübeck) — духовне князівство у складі Священної Римської імперії, яке існувало з 1180 року до Німецької медіатизації 1803 року. Князівство розташовувалося на території сучасної землі Шлезвіг-Гольштейн і з 1500 року входило до складу Нижньосаксонського імперського округу.

Виникнення Любекського єпископства значною мірою була результатом місіонерської діяльності Віцеліна (пом. 1154), який у 1149 році став єпископом Ольденбурга. Єпархія Ольденбурга була заснована імператором Оттоном I в 970 році для навернення в християнство місцевих слов'янських племен.
За єпископа Ольденбурга Герольда (1155—1163), незадовго до його смерті, в Любеку було освячено храм Святого Йоганна. Герцог Саксонії Генріх III Лев між 1160 і 1163 роками переніс центр єпископства з Ольденбурга до Любека і в 1173 році заклав Любекський собор. Після усунення Генріха Лева від влади у 1180 році єпископ Любека стає васалом імператора, а Любекська єпархія набуває статусу імперського князівства.
Графська війна призвела до того, що в 1535 році князем-єпископом Любека вперше став протестант, Детлев фон Ревентло, який розпочав Реформацію на території Любекського єпископства.

В 1803 в результаті наполеонівської секуляризації князівство-єпископство перетворили на князівство Любек, яке на умовах персональної унії перейшло до герцога Ольденбурзького Петера I.
Спочатку герб Любекського князівства-єпископства мав вигляд геральдичного щит, в якому на червленому полі був зображений золотий хрест. Над щитом зображувалась єпископська тіара, за щитом містився єпископський посох. У пізній період (у XVII столітті чи пізніше) герб був істотно змінений: поле щита змінило колір на блакитний, а єпископська тіара, як і хрест золотого кольору, була поміщена всередину щита над хрестом.
Початок правління |
Кінець правління |
Ім'я | Династія | Зауваги |
---|---|---|---|---|
1160 | 13.08.1163 | Герольд Альдинбургський | Вельфи | єпископ Ольденбурга з 1155 року |
01.02.1164 | 17.07.1172 | Конрад I Ріддагсгаузенський | Вельфи | брат Герольда |
1172 | 29.11.1182 | Генріх I Брюссельський | ||
1183 | 1184 | Конрад II | ||
1186 | 1210 | Дітріх I | ||
1210 | 1230 | Бертольд | ||
1230/1231 | 1247 | Йоганн I | ||
1247 | 1253 | Альбрехт Зуербер | ||
1254 | 1259 | Йоганн II фон Діст | ||
1260 | 1276 | Йоганн III фон Тралау | ||
1276 | 1317 | Буркгард фон Серкем | ||
1317 | 1341 | Генріх II Бохгольт | ||
1341 | 1350 | Йоганн IV Муль | ||
1350 | 1377 | Бертрам фон Кремон | ||
1377 | 1379 | Ніколаус I фон Майсен | ||
1379 | 1386 | Конрад III фон Ґайзенгайм | ||
1386 | 1387 | Йоганн V фон Кленеденст | ||
1387 | 1399 | Ебергард I фон Аттендорн | ||
1399 | 1420 | Йоганн VI Гундебеке | ||
1420 | 1439 | Йоганн VII Шеле |



- 1439–1449 — Ніколаус II Сахау
- 1450–1466 — Арнольд Вестфаль
- 1466–1489 — Альберт II Круммендік
- 1489–1492 — Томас Гроте
- 1492–1506 — Дітріх II Арндес
- 1506–1509 — Вільгельм Вестфаль
- 1510–1523 — Йоганн VIII Грімхольт
- 1523–1535 — Генріх III Боцькхолт
- 1535–1536 — Детлев фон Ревентло (перший протестант)
- 1536–1547 — Балтазар Рантзау
- 1547–1551 — Йодокус Годфілтер
- 1551–1556 — Теодор фон Реден
- 1556–1559 — Андреас фон Барбі
- 1559–1561 — Йоганн IX Тідеманн
- 1561–1586 — Ебергард II фон Голле
Князі-єпископи з династії Гольштейн-Готторпов
[ред. | ред. код]- 1586–1607 — Йоганн Адольф
- 1607–1634 — Йоган Фрідріх
- 1634–1655 — Йоганн X
- 1655–1666 — Крістіан Альбрехт
- 1666–1705 — Август Фрідріх
- 1705–1726 — Крістіан Август
- 1726–1727 — Карл Август
- 1727–1750 — Адольф Фрідріх
- 1750–1785 — Фрідріх Август
- 1785–1803 — Петер Фрідріх Людвіг