Лінчепінзький кафедральний собор
| Лінчепінзький кафедральний собор | |
|---|---|
|  | |
| 58°24′40″ пн. ш. 15°37′00″ сх. д. / 58.411111111111° пн. ш. 15.616666666667° сх. д. | |
| Тип споруди | лютеранський соборd архітектурний ансамбль[1] пам'ятка культури пам’ятка і об'єкт культурної спадщини Швеціїd  | 
| Розташування |  Швеція[1]  , Лінчепінг[1]  | 
| Архітектор | Хельґо Зетерваль  | 
| Початок будівництва | 1143  | 
| Висота | 107 м  | 
| Стиль | готика і романський  | 
| Належність | Церква Швеції  | 
| Єпархія | Diocese of Linköpingd  | 
| Стан | ecclesiastical listed building complexd[2]  | 
| Епонім | Петро  | 
| Присвячення | Петро  | 
| Вебсайт | linkopingsdomkyrka.se  | 
|  | |
|  Лінчепінзький кафедральний собор  у Вікісховищі  | |
Лінчепінзький кафедральний собор (швед. Linköpings domkyrka) — собор у шведському місті Лінчепінг. Є кафедральним собором єпархії Лінчепінга Шведської Лютеранської Церкви.

Собору в сучасному вигляді має приблизно 800 років. Однак, його історія починається в XI столітті з дерев'яної церкви, що стояла на цьому місці. Приблизно 1120 року була побудована кам'яна церква, розмірами приблизно на половину сучасної будівлі (довжина 110 метрів, висота вежі 107 метрів).
Приблизно в 1230-і роки постала необхідність побудувати велику церкву, оскільки стара стала замала. Церкву було розширено на схід, з новим хором та трансептом. Ці частини збереглися досі. Сучасна вівтарна частина також залишилася з того часу.
Наступне розширення церкви було проведене після коронації Вальдемара I, 1251 року. Тодішній вигляд церкви зберігся до наших днів. На початку XV століття, приблизно 1408–1420 роки, були побудовані капели з великими вікнами, що розташовані у вигляді зірки. Капели були названі на честь Св. Андреаса (пізніше перейменована на честь Св. Марії), Св. Миколая та Св. Хоми.

У 1546 та 1567 роках дах собору горів при пожежах. Головну вежу відновлювали між 1747–1758 роками, і знову між 1877–1886 роками цього разу архітектором Гельго Зетервалем (Helgo Zettervall). Під час реконструкції, проведеної 1967 року, була відновлена форма даху 17-го сторіччя.
Вівтарна частина розписана норвезьким художником Г. Серенсеном.
Дах критий мідними пластинами, під впливом навколишнього середовища він виразно зелений.
- Bengt Cnattingius: Linköpings domkyrka, Linköpings stiftsråds kyrkobeskrivningskommitté 1963
- Nils Erik Petersson: Domkyrkan berättar, Akademi för kyrka och kultur i Linköpings stift 1992
- Anders Eckerdal, Mats Fredrikson, Gunnar Lindqvist, Sverker Linge, Jonas Sällberg: Katedralen i Linköping, Carlssons 2001, ISBN 91-7203-384-3
- Harald Tigerström: Linköpings domkyrkoklockor, Domkyrkans bokbord 1999
- Офіційний сайт(швед.)(дан.)(англ.)
- 360° graders VR panorama av Linköpings domkyrka (панорама інтер'єру) [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- 360° graders VR panorama av Linköpings domkyrka (панорама зовнішнього вигляду) [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]
 
	

