Малодолинське
| село Малодолинське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Одеський район |
| Тер. громада | Чорноморська міська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100370040097215 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1803 (222 роки) |
| Колишня назва | Клайнлібенталь (нім. Kleinliebenthal) |
| Населення | 3177 осіб |
| Територія | 5,1 км² |
| Площа | 3,8 км² |
| Густота населення | 1580,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68093 |
| Телефонний код | +380 4868 |
| День села | 16 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°21′19″ пн. ш. 30°37′44″ сх. д. / 46.355278° пн. ш. 30.628889° сх. д. |
| Водойми | Сухий лиман |
| Відстань до обласного центру |
21 км |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Ксенієве |
| Відстань до залізничної станції |
1,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68000, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, проспект Миру, 33 |
| Карта | |
  Малодолинське | |
 Малодолинське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Малодоли́нське (до 1945 року — Мала Акаржа; також Клайнлібенталь, нім. Kleinliebenthal) — село в Україні, у Чорноморській міській громаді Одеського району Одеської області. Населення — 3177 осіб.
Село засновано як німецьке поселення під первинною назвою — Клайнлібенталь (від нім. Kleinliebenthal — Мала долина кохання). До 1 лютого 1945 року мало назву — Мала Аккаржа[1]. Розташоване на узбережжі Сухого лиману, який раніше називався на честь цього поселення Клайнлібентальський лиман.
Станом на 1886 у німецькій колонії Клейн-Лібенталь Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 2152 особи, налічувалось 162 дворових господарства, існували римо-католицька церква, ресторан, гідропатичне відділення та 2 винних погреба[2].
У 1945 р. Указом ПВС УРСР село Мала Акаржа перейменовано на Малодолинське.[3]
- У незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до Постанови Верховної Ради та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», село увійшло до складу Чорноморської міської громади[4].
13 грудня 2022 року рішенням Чорноморської міської ради перейменовані дві вулиці села Малодолинське. Назви змінені за рекомендаціями Експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, висновками робочої групи з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об'єктів топоніміки, які містять російське походження та результати громадського обговорення[5].
| Попередня назва | Сучасна назва |
|---|---|
| вулиця Шмідта | вулиця Культурна |
| провулок Шмідта | провулок Культурний |
- Парламентські вибори (2019)
На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціонували окремі виборчі дільниці № 511039 і 511040, розташовані у приміщенні школи і будинку культури відповідно.
- Результати голосування:
- зареєстровано 2873 виборці, явка 47,65 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 55,06 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 18,97 %, за Партію Шарія — 5,76 %[6]. У одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Василь Гуляєв (самовисування) — 41,04 %, за Сергія Колебошина (Слуга народу) — 36,07 %, за Сергія Червачова (самовисування) — 10,77 %[7].
За переписом населення 1989 року чисельність складала 3321 особа, з яких 1469 чоловіків та 1852 жінки[8].
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3325 осіб[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 53,38 % |
| російська | 45,48 % |
| румунська | 0,41 % |
| білоруська | 0,16 % |
| болгарська | 0,06 % |
- Братська могила 10 радянських воїнів[d], загиблих при звільненні села в квітні 1944 року;
- Братська могила радянських воїнів[d], загиблих при обороні м. Одеси;
- Савінов Едуард Володимирович (1970—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кляйн-Лібенталь (з 01.09.1946, хутір Першотравневий, згодом знятий з облікових даних) — колишнє село-хутір Горностаївського району Херсонської області[11].
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941 (рос.).
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області»
- ↑ У Чорноморській громаді змінено русифіковані назви вулиць. chernomorsk.com.ua. 14 грудня 2022.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Карта РККА L-36 (Б), 1941
