Народна міліція (Чехословаччина)
| Народна міліція | |
|---|---|
| (напіввійськова організація) | |
| словац. Ľudové milície чеськ. Lidové milice | |
 Знак розрізнення Народної міліції | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Чехословаччина |
| Дата створення | 21 лютого 1948 |
| Дата скасування | 21 грудня 1989 |
| Керівництво діяльністю здійснює |  Комуністична партія Чехословаччини |
| Кількість співробітників | 84 821 членів (1989) |
| Голова | Генеральний секретар Комуністичної партії Чехословаччини |
Народна міліція (чеськ. Lidové milice, словац. Ľudové milície), або іноді Озброєний кулак робітничого класу (чеськ. Ozbrojená pěst dělnické třídy, словац. Ozbrojená päsť robotníckej triedy) — бойові робітничі загони, створені рішенням ЦК Комуністичної партії Чехословаччини 21 лютого 1948 року під час підготовки комуністичного перевороту в цій країні.[1] Діяли в 1948—1989 роках.[2]
Поява Народної міліції була незаконною і законодавчо не регламентованою.[3] Однією з небагатьох правових норм, у яких згадується діяльність Народної міліції, був Закон № 40/1974 Sb. про Корпус національної безпеки (КНБ), згідно з яким міліція могла бути залучена до виконання завдань КНБ з підтримки громадського спокою, порядку та безпеки в державі.[4] Іншими правовими нормами є, наприклад, Закон 286/1948 Sb.,[5] постанова 209/1949 Sb.,[6] указ 30/1971 Sb.[7]
Уперше термін «Народна міліція» використано у березні 1948 року, але принаймні до середини 1948 року продовжували вживатися назви «Фабрично-заводська міліція» (чи «Фабрично-заводські дружини») або «Робітнича міліція».[8] Останню вживав і Клемент Ґотвальд у своїй промові 28 лютого 1948 року, звідки цей термін підхопив друкований орган ЦК КПЧ газета «Руде право».[9]
- ↑ Bašta, Jiří (2008). Lidové milice: nelegální armáda KSČ. Paměť a dějiny. II (2): 100. ISSN 1802-8241.
- ↑ Народна міліція, державний переворот 21 лютого (Чехія), Moderní dějiny.cz (6 березня 2012)
- ↑ Závěrečná zpráva vyšetřovací komise Federálního shromáždění pro objasnění událostí 17. listopadu 1989, část V. – Lidové milice. Praha: Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky. Процитовано 28 жовтня 2009.
- ↑ Šimáčková, Kateřina (2009). BOBEK, Michal, MOLEK, Pavel a ŠIMÍČEK, Vojtěch (ред.). Fiktivní, nebo reálná ústava (вид. Komunistické právo v Československu: kapitoly z dějin bezpráví). Brno: Masarykova univerzita, Mezinárodní politologický ústav. с. 1005. ISBN 978-80-210-4844-7.
- ↑ Zákon o národní bezpečnosti (286). 1948. § 15. Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ Nařízení ministra vnitra o zevním označení osob povolaných ke službě podle §15, odst. 3 zákona o národní bezpečnosti (210). 1949. Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ Vyhláška ministra vnitra Československé socialistické republiky o pověření příslušníků Lidových milicí plněním některých bezpečnostních úkolů (30). 1971. Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ BAŠTA, Jiří. Lidové milice: 1948–1969: nelegální armáda Komunistické strany Československa. Praha: Ústav pro studium totalitních režimů, 2013, s. 31. ISBN 978-80-87211-87-8. (чес.)
- ↑ BÁRTA, Milan. Přehlídka Sboru národní bezpečnosti a dělnických milicí. Paměť a dějiny: revue pro studium totalitních režimů. 2017, roč. 11, č. 4, s. 107. ISSN 1802-8241. (чес.)