Перейти до вмісту

Неомейнонгіанська метаонтологія Теренса Парсонса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неомейнонгіанська метаонтологія Теренса Парсонса — неомейнонгіанська метаонтологічна теорія Теренса Парсонса, яка відмовляється від ортодоксичного куайнівського заперечення неіснуючих об'єктів.[1] Центральним у цій теорії є визнання, що поряд із реально існуючими об'єктами існує також необмежена множина неіснуючих конкретних об'єктів.[2]

Історичний контекст

[ред. | ред. код]

Парсонс сформулював свою метаонтологію як відповідь на критику мейнонгіанської концепції з боку Рассела і Куайна.[1][3]

Основні положення

[ред. | ред. код]
  • Визнання неіснуючих об'єктів Теорія Парсонса стверджує, що існують об'єкти, які не існують в традиційному розумінні (єдинороги, золоті гори, Пегас, Шерлок Холмс тощо), але все ж «є» в метафізичному сенсі.
  • Ортодоксія щодо реальних об'єктів Парсонс зберігає традиційне розуміння «існування» для звичних фізичних об'єктів, але розширює онтологію за рахунок нових «неіснуючих» об'єктів.[1]

Механізм побудови об'єктів

[ред. | ред. код]
  • Парсонс виходить із припущення, що жодні два реальні об'єкти не мають абсолютно однакових нуклеарних властивостей.
  • Відповідно, кожному реальному об'єкту відповідає унікальна множина цих властивостей.
  • Далі список множин властивостей можна продовжити будь-якими непустими наборами нуклеарних властивостей, що не належать жодному реальному об'єкту. Наприклад, множина {золотистість, гористість} відповідає «золотій горі».[1]

Парсонівський принцип «згортання»

[ред. | ред. код]

Щоб формалізувати співвідношення властивостей і об'єктів, Парсонс вводить Парсоновський принцип згортання (ППЗ):

Для будь‑якого множини нуклеарних властивостей існує об'єкт, який має всі властивості з цього множини і не має жодних інших нуклеарних властивостей.[1]

Нуклеарні vs екстрануклеарні властивості

[ред. | ред. код]
  • Нуклеарні властивості — фундаментальні (наприклад, «бути синім», «бути гористим», «бути квадратним»).
  • Екстрануклеарні властивості — другорядні (наприклад, «існувати»), які виключаються з дії ППС, аби уникнути утворення «існуючих» неіснуючих об'єктів.[1][4][5]

Поняття повноти та неповноти

[ред. | ред. код]
  • Об'єкт вважається повним, якщо для кожної нуклеарної властивості він має або цю властивість, або її нуклеарне заперечення.
  • Усі реальні об'єкти є повними, тоді як неіснуючі об'єкти можуть бути неповними: вони мають лише ті нуклеарні властивості, які експліцитно вказані, і не мають ні властивості, ні її заперечення для інших випадків.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Kononov, Eugene (2024). Кононов Е. А. Метаонтология. Теоретический обзор (Metaontology. Theoretical overview) (рус) . с. 255—285.
  2. Parsons, Terence (1980). Nonexistent Objects (англ.). Yale University Press. с. xii.
  3. Рассел, Б. (2009). Избранные труды (рус) . Новосибирск: Сибирское университетское издательство. с. 22.
  4. Meinong, A. (1972). Über Möglichkeit und Wahrscheinlichkeit // Haller R., Kindinger R. (eds.) Alexius Meinong Gesamtausgabe VI. Graz: Akademische Druck und Verlagsanstalt.
  5. Parsons, T. (1980). Nonexistent Objects (англ.). New Haven and London: Yale University Press.