Перейти до вмісту

Озерне (Ізмаїльський район)

Координати: 45°24′18″ пн. ш. 28°40′41″ сх. д. / 45.40500° пн. ш. 28.67806° сх. д. / 45.40500; 28.67806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Озерне
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Тер. громада Саф'янівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51080090160066284 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1808
Населення 5370
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 68660
Телефонний код +380 4841
Географічні дані
Географічні координати 45°24′18″ пн. ш. 28°40′41″ сх. д. / 45.40500° пн. ш. 28.67806° сх. д. / 45.40500; 28.67806
Середня висота
над рівнем моря 		36 м
Водойми Ялпуг
Місцева влада
Адреса ради 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф’яни, вул. Грушевського, 85
Карта
Озерне. Карта розташування: Україна
Озерне
Озерне
Озерне. Карта розташування: Одеська область
Озерне
Озерне
Мапа
Мапа

CMNS: Озерне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Озерне.

Озерне́ — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення — 5 370 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване у 1808 році болгарами-переселенцями та молдаванами. У часи румуно-боярської окупації в селі діяла підпільна група.[1]

Село за свою історію декілька раз змінювало свою назву. Так, у 1920-х роках називалося Генерал Авереску (рум. General Al. Averescu)[2], до 1947 року — Бабель (рум. Babele). Рішення про перейменування в Озерне було закріплено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року[3].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Саф'янівської сільської територіальної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Ізмаїльського (1940 – 2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Ізмаїльського району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 5057 осіб, з яких 2461 чоловік та 2596 жінок.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкала 5361 особа.[7]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
румунська 93,18 %
російська 1,3 %
циганська 1,28 %
українська 0,76 %
болгарська 0,54 %
гагаузька 0,2 %
білоруська 0,04 %
вірменська 0,02 %

Освіта, культура та спорт

[ред. | ред. код]

На території села міститься колгосп ім. Ілліча зерно-молочного напряму, у володінні якого 6637 га землі, у т. ч. 5152 га орної, 371 га виноградників.

В Озерному є восьмирічна та середня школа сільської молоді, дві бібліотеки, Будинок культури на 380 місць, танцювальний колектив якого у 1964 та 1965 роках на республіканському та всесоюзному оглядах художньої самодіяльності нагороджений почесними грамотами, дипломами обласного управління культури та Міністерства культури УРСР. Функціонує лікарня. Працюють побутові майстерні.

За роки семирічки в селі збудовано 149 житлових будинків. Тільки в 1967 році було висаджено понад 10 тис. фруктових та декоративних дерев. В центрі села розбито парк.

В околицях села знайдено поселення гумельницької культури (IV—III століття до н. е.), епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I століття до н. е.) та перших століть нашої ери.[1]

У 1973 році у села відбулися зйомки історичної драми «Гнів» режисерів Миколи Гібу та Леоніда (Леонтія) Проскурова. Художній фільм про Татарбунарське повстання, яке сталося у вересні 1924 року, знімати у Татарбунарах було неможливо — від села зразка 1924 року нічого не збереглося — воно було знищено артилерією та спалено, а згодом на його місці побудовано нове сучасне село. Тому художник-постановник Микола Апостоліді, на основі збережених малюнків, фотографій та спогадів виживщих селян зробив ескізи для зйомок. Бутафорські «Татарбунари» у 70 хат й були зведені біля села Озерне.[9]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
Александру Авереску, маршал Румунії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР // Озерне, Ізмаїльський район, Одеська область
  2. ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г) (рос.)
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
  4. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  9. ↑ Кинофильм «Гнев»: 40 лет спустя[недоступне посилання]
  10. ↑ Известному режиссеру Николаю Гибу - 80![недоступне посилання]
  11. ↑ КиноТеатр // Николай Гибу
Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Озерне_(Ізмаїльський_район)&oldid=45978019