Окси-плюмбо-ромеїт
| Окси-плюмбо-ромеїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2]  |
| IMA-номер | IMA2013-042 |
| Абревіатура | Opr[3] |
| Хімічна формула | Pb₂Sb₂O₇[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[1] |
| Просторова група | кристалографічна група 227[d][1] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | кисень[5], свинець[5], Ромеїт[5] |
| Типова місцевість | Harstigen mined[2][1] |
 Окси-плюмбо-ромеїт у Вікісховищі | |
Окси-плюмбо-ромеїт[6] — мінерал класу оксидів, що відноситься до групи ромеїту.[7]
Окси-плюмбо-ромеїт — оксид свинцю і стибію, свинцевий аналог окси-кальціє-ромеїту. Він може включати більшу частину звичайного, але маловивченого матеріалу, відомого як біндгейміт. Він кристалізується в кубічній системі, утворюючи округлі зерна, рідше недосконалі октаедри. Іноді має землистий габітус. Твердість за шкалою Мооса становить 5. Утворює ряд твердих розчинів з фтор-кальціє-ромеїтом.[8]
Відповідно до класифікації Нікеля-Штрунца, окси-плюмбо-ромеїт належить до «04.DH: Оксиди зі співвідношенням метал: кисень = 1:2 і подібні, з великими катіонами; площини, які мають спільні сторони октаедрів».
Прояви мінералу описані в копальні Алфоржа (Алфоржа, Баш-Камп),[9] у копальні Сан-Мігель (Рібас-да-Фразе),[10] у копальні Лес-Ферререс (Кампрудон, Рипульєс),[11] і у копальні «Ірис 18» в Ескорналбу, Ріудеканьяс (Баш-Камп, Таррагона).[12]
- ↑ а б в г Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on new minerals, nomenclature and classification (CNMNC) Newsletter 17. New minerals and nomenclature modifications approved in 2013 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2013. — Vol. 77. — P. 2997–3005. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ а б U. Hålenius, F. Bosi Oxyplumboroméite, Pb2Sb2O7, a new mineral species of the pyrochlore supergroup from Harstigen mine, Värmland, Sweden // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2013. — Vol. 77, Iss. 07. — P. 2931–2939. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2013.077.7.04
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ а б в The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 266. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Roméite Group. Mindat (anglès) . Процитовано 14 juliol 2015.
- ↑ Roméite. Mindat (anglès) . Процитовано 14 juliol 2015.
- ↑ Abella i Creus, Joan (2018). Plumboagardite, green anglesite and other minerals from the Alforja mine, Alforja, Tarragona, Catalunya. Mineral Up (2).
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Pedro Mingueza, Joan Rosell-Riba, David Ruiz-Corominas, Jordi Ibáñez-Insa, Albert Vaquero, Valentín Bártulos (2022). Estudi mineralògic de la mina "San Miguel", Ribes de Freser, el Ripollès, Girona, Catalunya, Espanya. Mineralogistes de Catalunya (2): 3-38.
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Rosell Riba, Joan; Díaz-Acha, Yael; Ibáñez Insa, Jordi; Campmany i Guillot, Josep (2022). Mines i minerals de la serra de Les Ferreres, les mines de Rocabruna. Grup Mineralògic Català. ISBN 978-84-09-47312-0.
- ↑ Joan Vinyoles Verdaguer · Josep Lluís Garrido Rufaste · Adolf Cortel Ortuño · Josep Carreras Peñalvert (novembre 2019). La mina "Iris 18" (grup miner "Porvenir") d'Escornalbou, Riudecanyes, el Baix Camp, Tarragona, Catalunya, Espanya. Mineralogistes de Catalunya. Barcelona. 13 (2): 3-46.
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)