Орза Володимир Васильович

Володимир Васильович Орза
Володимир Васильович Орза;
Поручник (обер-лейтенант)
Загальна інформація
Народження	16 травня 1887; Чернівці, Герцогство Буковина, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	після 1972; Бухарест, Румунська Народна Республіка
Громадянство	Австро-Угорщина; Румунія
Alma Mater	Чернівецький університет
Ступінь	доктор філософії
Військова служба
Роки служби	1911—1918
Приналежність	Австро-Угорщина
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини
Формування	41-й Буковинський піхотний полк; УСС
Війни / битви	Перша світова війна Східний фронт Зимова битва в Карпатах; Битва під Конюхами; ;
Командування
1916—1917	Командир 2-ї сотні УСС

Володи́мир Васи́льович Орза (16 травня 1887, Чернівці, Герцогство Буковина, Цислейтанія, Австро-Угорщина — після 1972, Бухарест, Румунська Народна Республіка) — український педагог, доктор філософії, командир 2-ї, а згодом і 4-ї сотні Українських січових стрільців протягом 1916—1917 років, учасник Першої світової війни.

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився у Чернівцях у родині вчителя. Протягом 1897—1905 роках навчався у Другій державній українсько-німецькій гімназії, де 1905 року склав матуральні іспити. З 1906 року студіював на філософському факультеті Чернівецького університету. Після завершення навчання отримав звання кандидата на вчительську посаду.

У вересні 1912 року призначений суплентом (допоміжним учителем) у Другій державній українсько-німецькиій гімназії. У листопаді 1913 року склав учительський фаховий іспит з німецької мови як головного фаху, а в червні 1914 — повний іспит для отримання права викладання в середніх школах німецької мови як головного фаху та класичною філологією як допоміжного.

Перша світова війна

З січня 1911 року перебував на військовій службі як кадет резерву 89-го Галицького піхотного полку зі штабом у місті Ярослав. У січні 1913 року переведений до 41-го піхотного полку зі штабом у Чернівцях та іменований хорунжим резерву, у січні 1914 року — лейтенантом, у листопаді 1916 — оберлейтенантом резерву полку.

У жовтні 1916 року приділений до легіону Українських січових стрільців, призначений командиром 2-ї сотні УСС у ранзі поручника. Після реорганізації легіону навесні 1917 року очолив 4-ту сотню.

У березні того ж року разом з іншими старшинами підписав звернення до Загальної української ради та Української парламентської репрезентації із закликом до національної єдності. 3 червня 1917 року був поранений, а 1 липня потрапив у російський полон у битві під Конюхами разом з іншими старшинами й стрільцями УСС. Спершу утримувався у таборі в Дарниці, згодом вивезений до Сибіру. До кінця 1919 року перебував у таборі військополонених в Омську.

Педагогічна діяльність у Румунії

Після повернення на Буковину відновив викладацьку діяльність. Наприкінці 1922 року переведений румунською окупаційною владою разом з іншими українськими вчителями на етнічні румунські землі. Працював у місті Крайова, з вересня 1923 року — у ліцеї «Уніря» міста Фокшани, де викладав німецьку та англійську мови. У 1926 році призначений учителем німецької мови в ліцеї міста Буфтя неподалік Бухареста.

З 14 листопада 1941 року — титулярний професор німецької мови у військовому індустріальному ліцеї. Наказом Міністерства оборони Румунії від 7 січня 1944 призначений викладачем німецької мови в картографічній школі при військовому географічному інституті. 4 грудня 1945 року іменований професором німецької мови у військовому індустріальному ліцеї. З серпня 1946 року викладав німецьку мову в колегіумі Святого Сави в Бухаресті.

Помер у Бухаресті не раніше 1972 року.

Наукова та громадська діяльність

Автор наукових праць із німецької філології, доктор філософії. Мешкав у Бухаресті, був відомим знавцем і творцем художньої фотографії. У 1953 році брав участь у крайовій виставці світлин у Будинку культури профспілок у Бухаресті.

Праці

Orza V. Reportajul fotografic // Fotografia. 1972. Ч. 1. Ianuarie–februarie. Р. 15.
Orza V. Wortvariationen in den Handschriften Parzivals. Chișinău, 1927.

Джерела

Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914—1918 з 99 світлинами і 23 схемами. — Львів: Видавнича кооператива «Червона калина», 1936. — 375 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 2: З–О. Івано-Франківськ: Ма- нускрипт-Львів, 2019. 688 с.
ЗУНР, 1918—1923: Ілюстрована історія. Львів; Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2008. 524 с.
Листа втрат Леґіону Українських Січових Стрільців спис ранених, поляглих і тих, що померли від ран та недуг 1914—1918 рр.
Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. — Львів: Каменяр, 1991. — 200 с.