Орськнафтооргсинтез
 | |
 | |
| 51°14′52″ пн. ш. 58°30′54″ сх. д. / 51.247733° пн. ш. 58.514986° сх. д. | |
| Тип | підприємство і нафтопереробний завод  |
|---|---|
| Галузь | Хімічна промисловість |
| Засновано | 1935 |
| Штаб-квартира |  Росія, Орськ |
| Продукція | Нафтопродукти |
| Материнська компанія | ФортеІнвест |
| ornpz.ru | |
 | |
 Орськнафтооргсинтез у Вікісховищі | |
«Орськнафтооргсинтез» — один з найбільших нафтопереробних заводів Росії, що розташований у місті Орськ (Оренбурзька область). Входить до структури АТ «Фортеінвест», одного з ключових підприємств у промисловому блоці групи «Сафмар» підприємця Михайла Гуцерієва.
Завод відкрито 24 грудня 1935 року. Первісно сировину постачали з Казахстану по нафтопроводу Гур'єв – Орськ (пізніше був замінений на Жанажол – Кенкіяк – Орськ), а в 1960-х роках сюди вивели трубопровід Ішимбай – Орськ (потім Салават – Орськ), що наразі є єдиним діючим нафтопроводом до Орського НПЗ.
Наразі потужність з переробки нафти становить 6,6 млн тонн на рік. До підприємства входять 4 установки первинної переробки нафти, 2 установки каталітичного риформінгу, установка гідроочищення гасу, установка гідроочищення дизельного пального, виробництво масел, бітумне виробництво. Набір технологічних процесів дозволяє випускати близько 30-ти видів продукції: автобензини, дизельне пальне, мастила, авіагас, бітум, мазут.[1]
У рамках програми модернізації виробництва у 2012 р. Орський НПЗ розпочав реалізацію проєкту будівництва комплексу ізомеризації «Ізомалк-2».[2]
У серпні 2018 року було запущено комплекс гідрокрекінгу.[3] Інвестиції склали 40 млрд руб., вартість модернізації склала $1,3 млрд.[4]
У першому півріччі 2019 року обсяг випуску світлих нафтопродуктів на «Орскнафтооргсинтезі» становив близько 1 684 тисячі тонн, що на 26,7 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. За звітний період було перероблено понад 2319 тисяч тонн нафтової сировини. Глибина переробки нафти в цьому періоді перевищила показник 84 %, для порівняння, за підсумками першого півріччя 2018 року ця цифра становила 81 %.[1]
7 квітня 2024 року роботу заводу було тимчасово призупинено після того, як прорвало місцеву дамбу[5].
22 грудня 2005 року ВАТ «Орскнафтооргсинтез» увійшло до складу вертикально-інтегрованого нафтового холдингу «РуссНефть».
У липні 2011 року РуссНефть, співвласником якої є Михайло Гуцерієв, повідомила про продаж компанії. Як зазначала газета «Комерсант», з посиланням на неназвані джерела, покупцем виступила група іноземних інвесторів, пов'язаних з казахським ринком, а сума угоди склала не більше $700 млн[6] Однак трохи пізніше це ж видання, посилаючись на джерело, близьке до угоди, як покупець називало структури самого Михайла Гуцерієва.[7]
15 вересня 2011 року власником НПЗ, який володіє 92,2 % акцій «Орскнафтооргсинтеза» стала Кіпрська компанія Sermules Enterprises Limited. З тексту обов'язкової оферти компанії на викуп з ринку 7,8 % паперів, що залишилися кінцевим бенефіціаром цієї кіпрської компанії є громадянин Казахстану Ігор Володимирович Школьник, син колишнього віцепрем'єра країни та ексзаступника керівника адміністрації президента Казахстану Володимира Школьника, який зараз очолює держкомпанію «Казатомпром».[8] Ціна угоди склала близько $280 млн.
У 2015[9] основним акціонером Орського НПЗ знову стали структури Гуцерієва. «Орскнафтооргсинтез» увійшов до складу активів АТ «Фортеінвест», яке спеціалізується на управлінні нафтопереробними підприємствами. Нові власники почали модернізувати завод.[3]
Директором ПАТ «Орскнафтооргсинтез» є Дудников Юрій Володимирович.[10]
- Василь Іванович Нетесанов (1910—1972) — старший оператор, Герой Соціалістичної Праці
- Віталій Андрійович Сорокін (1921—1985) — працівник заводоуправління, Герой Радянського Союзу
- Олексій Федорович Туркін (1914—1978) — начальник ремонтно-механічного цеху, Герой Соціалістичної Праці
- ↑ а б Орский НПЗ нарастил производство светлых нефтепродуктов на 27% в 2019 г. Информационно-аналитический центр RUPEC. 9 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
- ↑ Орский НПЗ приступил к реализации проекта строительства комплекса изомеризации. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ а б Орский НПЗ работает с полной отдачей. Газета "Московский комсомолец". 12 грудня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
- ↑ Комплекс гидрокрекинга на Орском НПЗ работает в диапазоне установленной мощности. Официальный сайт компании. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
- ↑ У російському Орську зупинився НПЗ через прорив дамби. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Ольга Мордюшенко. «Русснефть» слилась из Орска [Архівовано 2014-12-21 у Wayback Machine.] // Коммерсант, № 119/П (4660), 04 июля 2011
- ↑ Ольга Мордюшенко. Михаил Гуцериев углубляется в нефтепереработку [Архівовано 2011-07-12 у Wayback Machine.] // Коммерсант, № 125 (4666), 12 июля 2011
- ↑ Бывший НПЗ «Русснефти» достался гражданину Казахстана. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Петр Третьяков (19 січня 2015). «Русснефть» вернула Орский НПЗ. Газета «Ведомости». Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
- ↑ Руководство Орского НПЗ. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 16 серпня 2013.
