Орфографічний розбір

Орфографічний розбір — розбір, що полягає у визначенні орфограми і пояснення правила написання слова, його частини, літери тощо.

Орфографічний розбір може бути самостійним або поєднуватися з морфемним розбором.

Порядок орфографічного розбору:

Знайти орфограму чи орфограми в слові (якщо проводиться не частковий, а повний аналіз виділеного слова).
Співвіднести виділену орфограму з відповідним правилом і дати визначення цього орфографічного правила.
Графічно позначити орфограму в слові.^[1]

Існують 3 види орфографічного розбору: граматико-орфографічний, фонетико-орфографічний та аналіз морфологічних написань.

Порядок граматико-орфографічного розбору:

визначити частину мови (ставити питання);
визначити рід, відміну, відмінок (ставити відмінкові питання), число;
основу слова;
Кінцевий приголосний основи.

При фонетико-орфографічному розборі аналізується лише орфограма, а не все слово, тобто за суттю та методикою фонетико-орфографічний розбір є частковим звукобуквеним розбором.

Аналіз морфологічних написань поєднує в собі фонетико-орфографічний та морфемний розбір.

Примітки

↑ Лазаренко Н. І., Козак І. І., Вашуленко М. С. (2011). Методика навчання української мови в початковій школі. Київ: Літера ЛТД. с. 296. ISBN 978-966-178-015-5.

Література

М. Я. Плющ. Розбір // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Лазаренко Н. І., Козак І. І., Вашуленко М. С. (2011). Методика навчання української мови в початковій школі. Київ: Літера ЛТД. с. 296. ISBN 978-966-178-015-5.

[1]