Оселедець керченський
| ?Оселедець керченський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Оселедцеподібні (Clupeiformes) |
| Родина: | Оселедцеві (Clupeidae) |
| Підродина: | Alosinae |
| Рід: | Пузанок (Alosa) |
| Вид: | Оселедець керченський |
| Біноміальна назва | |
| Alosa maeotica Grimm, 1901 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Alosa maeotica |
 EOL: | 46562380 |
 ITIS: | 551289 |
 МСОП: | 906 |
Оселедець керченський, чорноморсько-азовський морський оселедець (Alosa maeotica) – риба родини оселедцеві.
Довжина до 31 см, зазвичай 16 — 20 см. Тіло в порівнянні з іншими видами роду Alosa масивне, з потовщеною спинкою. Рот великий, верхня щелепа заходить за вертикаль середини очей. Нижня щелепа рівна верхній або трохи виходить вперед за верхню. Очі мають жирові повіки. Зябрових тичинок 33-46, в середньому близько 40, тичинки тонкі та прямі, розташовані близько одна до одної, загострені на кінцях, коротші за зяброві пелюстки. Забарвлення спини темне, боки та черево сріблясті.
Вид розповсюджений у Чорному та Азовському морях, у морській та солонуватій воді. Іноді заходить у лимани та гирла річок.
Зграйна пелагічна риба. Найбільш холодолюбива з усіх чорноморських оселедців. У річки практично не заходить. Нерест у березні – квітні при температурі води вище 15 °C. Ікра донна. До 90 % раціону складає дрібна риба (хамса, тюлька, атерина), також споживає ракоподібних – креветок, гамарид. Зимує в Чорному морі, переважно в східній його частині, розповсюджуючись до Батумі. У західній частині Чорного моря зустрічається поблизу берегів Румунії. Міграції в Азовське море починаються зазвичай у березні. У цей час оселедець з'являється в Керченській протоці. У Азовському морі основна частина оселедця тримається в східній частині Таганрогської затоки. З Азовського моря через Керченську протоку основна маса проходить у жовтні — листопаді, дрібний оселедець – у серпні – вересні.
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»[1]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому оселедець керченський занесений до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[2]
Промислове значення невелике. Виловлюють у Керченській протоці навесні та восени, в Азовському морі влітку та навесні.
- ↑ Оселедець керченський у Червоному списку МСОП
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 52)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Alosa maeotica на FishBase. Версія за January 2013 року.
- Оселедець керченський (рос.)
