Отто Зонненхольцнер
| Отто Зонненхольцнер ісп. Otto Sonnenholzner | |||
_(cropped).jpg?lang=uk) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 грудня 2018 — 10 липня 2020 | |||
| Президент: | Ленін Морено | ||
| Попередник: | Марія Алехандра Вікунья | ||
| Наступник: | Марія Алехандра Муньйос | ||
| Народження: |
19 березня 1983 (42 роки)  Гуаякіль, Гуаяс, Еквадор | ||
| Країна: |
 Еквадор | ||
| Освіта: |
Schiller International Universityd (2006), Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (2002), Університет Пассау (2004) і German School of Guayaquild (29 січня 2001) | ||
| Партія: |
незалежний політик (2023) і Avanzad[1] | ||
| Батько: |
Otto Ramón Sonnenholznerd | ||
| Мати: |
Rosa Elena Sperd | ||
Отто Рамон Зонненхольцнер Спер (ісп. Otto Ramón Sonnenholzner Sper; нар. 19 березня 1983, Гуаякіль) — еквадорський державний і політичний діяч, віце-президент Еквадору (2018—2020).
Отто народився в Гуаякілі 19 березня 1983 року в родині Рамона Зонненхольцнера та Рози Єлени Спер. Він має німецьке та ліванське походження. Вивчивши соціальні науки, комунікації та міжнародну економіку в Еквадорі, Німеччині та Іспанії, він став спікером та генеральним директором радіо «Тропікана», а потім президентом Еквадорської асоціації радіомовлення (AER). Викладав в Університеті Гуаякіля[2].
Після відставки Марії Алехандри Вікуньї у грудні 2018 року на пропозицію президента Леніна Морено Національна асамблея Еквадору довірила йому посаду віце-президента.
7 липня 2020 року Отто пішов з посади віце-президента Еквадору через спалах пандемії коронавірусу в 2019-2020 роках у Гуаякілі. Він залишив посаду в розпал кількох корупційних скандалів, що торкнулися адміністрації Морено[3][4][5][6].
Він підписав Мадридську хартію, документ, розроблений ультраправою іспанською партією "Голос", в якому комуністичні групи описуються як вороги Іберо-Америки, залучені до "злочинного проекту", що знаходяться "під егідою кубинського режиму"[7].
У період з 2022 до 2023 року він переїхав до США, де отримав ступінь магістра державного управління в Гарвардському університеті. Після політичної кризи 2023 року Зонненхольцнер був висунутий на пост президента Еквадору на виборах 2023 коаліцією під назвою Actuemos, що складається з партій «Авансу» і «Єдине суспільство плюс дія»[8]. У першому турі виборів він отримав лише 7,09% голосів[9].
Має трьох дітей від дружини Клаудії Салем Баракат[10][11].
- ↑ https://www.elcomercio.com/actualidad/politica/otto-sonnenholzner-precandidato-presidencia-avanza.html
- ↑ Otto Sonnenholzner expected to be confirmed as vice president by the National Assembly. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ El Ministerio de Salud publicó nuevas disposiciones para el uso de carnés de discapacidad por irregularidades. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Consejo de Participación dispone abrir investigación a supuesto 'reparto' de hospitales. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Se descubre que la red que operó en hospitales del IESS vinculada a Salcedo también portaba carnés de discapacidad. Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ The Coronavirus in Ecuador. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Carta de Madrid. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Más actores políticos anuncian su intención de candidatizarse para presidente de Ecuador. Архів оригіналу за 19 травня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Ecuador: presidential election first round results 2023. Statista (англ.).
- ↑ García, Andrés; Redacción Guayaquil (6 грудня 2018). ¿Quiénes están en la terna enviada por el presidente Lenín Moreno para Vicepresidente?. El Comercio. Процитовано 7 грудня 2017.
- ↑ Grupo Ediasa S.A (11 грудня 2018). [PERFIL] Economista y radiodifusor, el tercer vicepresidente de Ecuador en 19 meses. El Diario Ecuador. Процитовано 11 грудня 2018.
| Довідкові видання | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
