Перейти до вмісту

Палац культури залізничників (Ростов-на-Дону)

Координати: 47°13′11″ пн. ш. 39°41′07″ сх. д. / 47.2198° пн. ш. 39.6854° сх. д. / 47.2198; 39.6854
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палац культури залізничників

47°13′11″ пн. ш. 39°41′07″ сх. д. / 47.2198° пн. ш. 39.6854° сх. д. / 47.2198; 39.6854
КраїнаРосія Росія
РозташуванняРостов-на-Дону
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторМ. Кондратьєв, А. Маркелов, Л. Еберг
Дата початку спорудження1924
Дата закінчення спорудження1927
Стильконструктивізм
АдресаЗалізничний район, вул. Гусєва, 2а/5

Палац культури залізничників. Карта розташування: Росія
Палац культури залізничників
Палац культури залізничників
Палац культури залізничників (Росія)
Мапа
lendvorets.ru Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Палац культури залізничників у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Палац культури залізничників (ПК Залізничників, Ленпалац) — будинок культури в Ростові-на-Дону. Об'єкт культурної спадщини регіонального значення[1].

Історія

[ред. | ред. код]

На початку 1924 року профспілка головних майстерень Владикавказької залізниці в Ростові-на-Дону виступила з ініціативою будівництва Палацу Праці на честь вождя пролетаріату В. І. Леніна (також називався Робочий палац імені Леніна або Ленпалац[2]).

Місце під будівництво Палацу культури було обрано не випадково. Тут в грудні 1905 року народна дружина, що складалася з робочих Владикавказької залізниці, на барикаді № 1 з 13 по 20 грудня відбивала натиск царських військ і козаків.

3 травня 1924 року відбулася закладка фундаменту майбутнього Палацу культури залізничників. Будівництво просувалося швидко і 6 листопада 1927 року відбулося урочисте відкриття палацу. Автори проекту архітектори М. Кондратьєв, А. Маркелов, Л. Еберг[3].

Перших відвідувачів Палац прийняв в 1928 році. З цього моменту всі великі залізничні заходи і урочисті зустрічі проходили в стінах палацу. Однією з таких пам'ятних подій стала зустріч залізничників з Михайлом Шолоховим в жовтні 1934 року. У 1941 році в Ленпалаці був сформований 1135-й стрілецький полк 339-ї ростовської стрілецької дивізії.

Під час Німецько-радянської війни будівля палацу була частково зруйнована. Проект його відновлення склала архітектор Зоя Поченцова-Орлинська. Повністю відновні роботи завершилися в 1957 році. У 1960 році відкрився музей залізничної слави, в 1961 році — музей історії, релігії та атеїзму.

На будівлі Палацу культури були встановлені три меморіальні дошки:

  • «Палац культури залізничників імені В. І. Леніна побудований на місці збройного повстання 1905 року ростовських робітників проти царського самодержавства»,
  • «У збройному повстанні робітників проти царського самодержавства в 1905 році героїчно загинули: Анатолій Собінов, Дмитро Півін, Клара Рейзман, товариш Василь, Сара Лейтер, Антон Уваров»,
  • «У цьому будинку в серпні 1941 року був сформований 1135-й стрілецький полк 339-ї ростовської стрілецької дивізії»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]