Парк-Роял (станція метро)
Зовнішній вигляд
Парк-Роял | |
Транспортна мережа |
Лондонський метрополітен ![]() |
---|---|
![]() | |
Країна |
![]() ![]() |
Адміністративна одиниця |
Ілінг ![]() |
Історичне графство |
Мідлсекс ![]() |
На заміну |
Парк-Роял-енд-Твайфорд-Еббіd ![]() |
Архітектурний стиль |
стримлайн ![]() |
Дата офіційного відкриття |
6 липня 1931 ![]() |
Сусідня станція |
Елпертон[1] і Норс-Ілінг[1] ![]() |
Обслуговується маршрутом |
Лінія Пікадиллі ![]() |
Залізнична лінія |
Лінія Пікадиллі ![]() |
Тарифна зона |
London fare zone 3d ![]() |
Статус спадщини |
реєстрова будівля II ступеняd[2] ![]() |
Станція пересадки |
Хенгер-Лейн ![]() |
Стан використання |
використовується[d] ![]() |
Географічний код Великої Британії |
TQ1907082284[2] ![]() |
![]() ![]() |
51°31′37″ пн. ш. 0°17′03″ зх. д. / 51.526944444444° пн. ш. 0.28416666666667° зх. д.
Парк-Роял (англ. Park Royal) — станція лінії Пікаділлі Лондонського метро. Розташована у 3-й тарифній зоні, у районі Парк-Роял, боро Ілінг, між станціями — Альпертон та Норт-Ілінг. Пасажирообіг на 2017 рік — 2.02 млн осіб[3].
Конструкція станція — наземна відкрита, з двома береговими платформами.
- 6. липня 1931: відкриття станції як Парк-Роял
- 4. липня 1932: трафік станцією змінено з лінії Дистрикт на Пікаділлі
- 1. березня 1936: станцію перейменовано на Парк-Роял (Генгер-гілл)
- 1947: станцію перейменовано на Парк-Роял
- На метростанцію Генгер-лейн
- На автобуси London Buses маршрутів: 95 та 487.
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Альпертон | ![]() Лінія Пікаділлі |
Норт-Ілінг |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк-Роял (станція метро)
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ а б National Heritage List for England
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.