Перейти до вмісту

Патрік Стірлінг (інженер-залізничник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Патрік Стірлінг
Народився29 червня 1820(1820-06-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кілмарнок, Kilmarnockd, Ершир, Шотландія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 листопада 1895(1895-11-11) (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Донкастер, Південний Йоркшир, Йоркшир і Гамбер, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьінженер Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладGreat Northern Railwayd і Glasgow and South Western Railwayd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтірлінг Роберт Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJames Stirlingd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMatthew Stirlingd і Patrick Stirlingd Редагувати інформацію у Вікіданих

Па́трік Сті́рлінг (англ. Patrick Stirling; 29 червня 1820, Кілмарнок, Шотландія — 11 листопада 1895, Донкастер, Англія) — британський інженер шотландського походження, конструктор паровозів. Син Роберта Стірлінга, винахідника двигуна Стірлінга. З 1866 до 1895 року обіймав пост локомотивного суперінтенданта (головного механіка) Great Nortern Railway[en], створив один із найшвидших паровозів свого часу — Stirling single[en][1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї священника й інженера Роберта Стірлінга. Технічну спеціальність освоїв на заводі в Данді в компанії Urquhart Lindsay & Co під керівництвом свого дядька Джеймса Стірлінга[2]. Самостійну кар'єру розпочав у Глазго на локомотивному заводі Нельсона[en]. У 1851 році отримав посаду локомотивного суперінтенданта дороги Caledonian & Dumbartonshire Junction Railway[2], яка згодом увійшла в мережу North British Railway[en]. У 1853 році був призначений локомотивним суперінтендантом шотландської залізничної компанії Glasgow and South Western Railway[en] (G&SWR), де пропрацював до 1866 року[1]. За цей час Стірлінг побудував новий завод в Кілманроку, де спроєктував паровози з осьовими формулами типу 1-1-1, 0-2-1 і 0-3-0. Вирізняльною особливістю конструкцій Стірлінга була відсутність сухопарника[3].

У 1865 році Стірлінг запропонував свої послуги компанії Great Northern Railway [en] (GNR), куди його запросив двоюрідний брат Арчі Старрок, який планував вийти у відставку. У відповідь G&SWR запропонувала значне підвищення платні, але Стірлінг відмовився і був звільнений з посади з призначенням на неї його брата Джеймса[3]. Патрік Стірлінг став працювати у GNR з 1866 року і через 10 місяців обійняв посаду локомотивного суперінтенданта[2][1].

Локомотив Stirling single[en]

GNR конкурувала с двома великими залізничними компаніями: London and North Western Railway[en] (LNWR) і Midland Railway[en] (MR) у перевезеннях з Англії до Шотландії. Для роботи на цьому маршруті, з урахуванням відносно великих ухилів на ділянці від Лондона до Йорка, Стірлінг розробив паровоз Stirling single[en] з колісною формулою типу 2-1-1, що мав одне ведуче колесо великого діаметра (2,5 м). Випустили три серії цих паровозів, що відрізнялись змінами в конструкції та мали різні характеристики. Остання модифікація дозволила їм у період з 1888 до 1895 року встановити декілька рекордів швидкості[1], у тому числі рекорд середньої швидкості 60 миль за годину (97 км/год) із 100-тонним навантаженням на 170-кілометровому маршруті у 1895 році[3].

Патрік Стірлінг заслужив повагу колег, і у 1890 році, до 70-ліття конструктора, в Донкастері відкрили присвячений йому фонтан[1].

У листопаді 1895 року Патрік Стірлінг вийшов у відставку. Через 10 днів він помер[2]. У похоронній процесії, яка проходила під проливним дощем, брало участь близько 3000 залізничників[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и LNER Encyclopedia: Patrick Stirling. www.lner.info. Процитовано 15 лютого 2021.
  2. а б в г Patrick Stirling. Science Museum Group Collection (англ.). Процитовано 15 лютого 2021.
  3. а б в г Patrick Stirling & his relatives. www.steamindex.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 15 лютого 2021.
  4. Bluff, Tony (2011). Donny:Doncaster Rovers F.C. The Complete History (1879−2010). Yore Publications. ISBN 978 0 9569848 3 8.