Пес-примара: Шлях самурая
Пес-примара: Шлях самурая | |
|---|---|
англ. Ghost Dog: The Way of the Samurai  | |
| Жанр | кримінальний фільм[1][2], бойовик[1], драматичний фільм[1][3][2], фільм-трилер[4][5][2] і кіно бойових мистецтв |
| Режисер | Джим Джармуш[1][3][…] |
| Продюсер | Джим Джармуш і Richard Guayd[7] |
| Сценарист | Джим Джармуш |
| У головних ролях | Форест Вітакер |
| Оператор | Robby Müllerd |
| Композитор | RZA |
| Дистриб'ютор | Artisan Entertainmentd і Netflix |
| Тривалість | 116 ± 1 хв. |
| Мова | англійська[8] |
| Країна | .svg?lang=uk){kind=small} США[8][9][10] Німеччина[8][9].svg?lang=uk){kind=small} Франція[8][9][10].svg?lang=uk){kind=small} Японія[8] |
| Рік | 1999 |
| Кошторис | 2 000 000 $ |
| Касові збори | 9 392 768 $[11] і 3 308 029 $[12] |
| IMDb | ID 0165798 |
«Пес-примара: Шлях самурая» (англ. Ghost Dog: The Way of the Samurai) — кримінальний фільм 1999 року сценариста і режисера Джима Джармуша. Форест Вітакер виконав роль головного героя, таємничого «Пса-примари», найманого вбивці, який працює на мафію та дотримується стародавнього кодексу самураїв, зазначеного в книзі Ямамото Цунетомо «Хагакуре».
| Актор | Роль |
|---|---|
| Форест Вітакер | «Пес-примара» |
| Ісаак де Банколе | Раймон |
| Джон Тормі | Луї |
| Генрі Сільва | Рей Варго |
| Кліфф Горман | Сонні Валеріо |
| Камілл Вінбуш | Перлін |
| RZA | самурай у камуфляжі |
| Гарі Фармер | «Ніхто» |
Фільм знімався переважно в Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, але у фільмі ніколи не згадується, де відбувається історія. Номерні знаки показують, що герої знаходяться в «Промисловому штаті»[13] а транспортний засіб з іншого штату має номерний знак «Шосейний штат», обидва з яких є вигаданими прізвиськами штату.
| # | Назва | Тривалість |
|---|---|---|
| 1. | «Ice-Cream» | |
| 2. | «Fast Shadow» | |
| 3. | «Raise Your Sword» | |
| 4. | «From Then Till Now» | |
| 5. | «Armagideon Time» | |
| 6. | «Nuba One» | |
| 7. | «Cold Lampin With Flavor» | |
| 8. | «Dangerous Fun» |
Критики розглядають цей фільм як данину поваги фільму Жана-П'єра Мельвіля «Самурай» 1967 року з Аленом Делоном у головній ролі. «Самурай» відкривається цитатою з вигаданої «Книги Бусідо», після чого нам представляють самотнього головного героя — Джефа Костелло. Так само, як у «Пса-примари» є електронний «ключ» для проникнення в розкішні машини, Костелло має величезне кільце ключів, що дозволяє йому вкрасти будь-який Citroën DS.[14][15] Кінцівки мають спільну ключову схожість. Більше того, особливі стосунки між героями фільмів і птахами, як супутниками та вісниками небезпеки, є ще однією загальною темою.
Фільм містить ряд відсилань до фільму Сейдзюна Судзукі «Народжений вбивати» 1967 року, наприклад, коли птах приземляється на приціл гвинтівки.[16]
- ↑ а б в г http://www.imdb.com/title/tt0165798/
- ↑ а б в http://www.metacritic.com/movie/ghost-dog-the-way-of-the-samurai
- ↑ а б http://www.filmaffinity.com/en/film134275.html
- ↑ http://www.fotogramas.es/Peliculas/Ghost-Dog-el-camino-del-samurai
- ↑ http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=20172.html
- ↑ http://stopklatka.pl/film/ghost-dog-droga-samuraja
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б в г д Каталог кінофільмів AFI
- ↑ а б в Lexicon of international films — Zweitausendeins.
- ↑ а б Cakarel E. MUBI — 2007.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Box Office Mojo — 1999.
- ↑ Cold Warrior Jeannette Catsoulis on Ghost Dog: The Way of the Samurai. reverse shot. 2005. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 13 жовтня 2006.
- ↑ Into the Void. Village Voice. March 2000. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 6 грудня 2007.
- ↑ Ghost Dog: The Way of the Samurai (2000) Reel Review. Reel.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 6 грудня 2007.
- ↑ Wilonsky, Robert (23 березня 2000). The Way of Jim Jarmusch. Miami New Times. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 7 травня 2009.
- Ghost Dog: The Way of the Samurai на сайті IMDb (англ.)
- Ghost Dog: The Way of the Samurai на сайті AllMovie (англ.)
- Ghost Dog: The Way of the Samurai на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Інтерв'ю з [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] Йеном Джонстоном на сайті voiceerthanwar.com