Понінське сільське поселення
| Понінське сільське поселення | |
|---|---|
| |
| Країна |  Росія
|
| Регіон | Удмуртія |
| Район | Глазовський район |
| Центр | село Поніно |
| Голова | Максимов Євгеній Васильович |
| Дата утворення | |
| Депутатський корпус: | 11 осіб[1] |
| Основні дані | |
| Площа: | 549,08 км² |
| Населення | 2330 осіб (2015) |
| Густота населення | 4,24 осіб/км² |
| Населені пункти | 19 сільських нп |
| Телефонний код | |
| Поштові індекси | |
| Часовий пояс | |
| ЗКАТО | |
| Сайт | — |
| |
По́нінське сільське поселення — колишнє муніципальне утворення в складі Глазовського району Удмуртії, Росія. Адміністративний центр — село Поніно.
Законом Удмуртської Республіки від 29.04.2021 № 38-РЗ ліквідовано через перетворення муніципального району на муніципальний округ[2].
Населення — 2330 осіб (2015[3]; 2479 в 2012[4], 2398 в 2010[5]).
В поселенні діють школа, школи-садок, дитячий будинок-школа, 2 дитсадки, ДЮСШ, школа мистецтв, 2 клуби, Золотарьовський краєзнавчий музей, філіал Глазовського краєзнавчого музею, лікарня, 4 ФАПи. Працює 7 магазинів, серед підприємств — 5 КФГ.
Голови:
В склад поселення входять такі населені пункти:
| Населений пункт | Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2012) |
|---|---|---|
| Артьонки, присілок | 2 | 2 |
| Бадзимшур, присілок | 12 | 12 |
| Єскіно, присілок | 25 | 24 |
| Золотарьово, присілок | 362 | 376 |
| Зотово, присілок | 13 | 13 |
| Ізошур, присілок | 35 | 33 |
| Кляпово, присілок | 17 | 17 |
| Коршевіхіно, присілок | 14 | 13 |
| Коршуново, присілок | 11 | 11 |
| Ляпіно, присілок | 5 | 4 |
| Митино, присілок | 83 | 83 |
| Паслоково, присілок | 25 | 28 |
| Полдарай, присілок | 87 | 90 |
| Помаяг, присілок | 19 | 22 |
| Поніно, село | 1403 | 1466 |
| Пудвай, присілок | 81 | 84 |
| Сьова, присілок | 3 | 3 |
| Сьова, селище | 201 | 198 |
| Шалаші, присілок | 0 | 0 |
- ↑ Депутатський корпус
- ↑ Закон Удмуртской Республики ОТ 29.04.2021 № 38-РЗ «О преобразовании муниципальных образований, образованных на территории Глазовского района Удмуртской Республики, и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |