Перейти до вмісту

Портрет Еміля Золя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Портрет Еміля Золя
фр. Portrait d'Émile Zola Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Едуар Мане[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:1868 Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:146,5±0,1 см
Ширина:114±1 см
Матеріал:олійна фарба і полотно Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:портрет Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Музей д'Орсе Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей:Музей д'Орсе Редагувати інформацію у Вікіданих
Інвентарний номер:RF 2205 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Портрет Еміля Золя у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Портрет Еміля Золя» (фр. Portrait d'Émile Zola) — картина, написана в 1868 році французьким художником Едуаром Мане. Зберігається в музеї Орсе в Парижі. Розмір картини — 146,5 × 114 см[2][3].

На картині зображений друг художника — французький письменник і публіцист Еміль Золя.

Історія

[ред. | ред. код]

Еміль Золя вперше побачив картини Едуара Мане під час «Салону відхилених» 1863 року і відтоді став гарячим шанувальником творчості художника, яка відкидалася багатьма критиками того часу. У 1860-х роках Золя написав кілька статей про Мане, в яких, зокрема, захищав його від несправедливої критики[4].

Золя і Мане познайомилися в травні 1866 року. Через деякий час в знак своєї подяки Мане запропонував написати портрет письменника. Мане працював над цим портретом у 1868 році у своїй майстерні на вулиці Гійо. Картина була представлена публіці на Паризькому салоні 1868 року[4].

Після закінчення роботи Мане подарував її Емілю Золя. Після смерті Золя у 1902 році, картина залишалася у його вдови. У 1918 році вона подарувала портрет Лувру з умовою, щоб він залишався у неї до кінця її життя, так що картина потрапила до Лувру лише в 1925 році. У 1986 році вона була передана з Лувру в музей Орсе[4].

Опис

[ред. | ред. код]

Еміль Золя зображений сидячим впівоберта до глядача, з відкритою книгою в руках (вважають, що це «Історія живопису» Шарля Блана). Перед ним — письмовий стіл, завалений книгами, журналами та іншими предметами, пов'язаними з творчістю письменника. Серед них — брошура з нарисом Золя «Новий шлях живопису: Едуар Мане». На стіні над столом можна розрізнити чорно-білу репродукцію картини Мане Олімпія", яка частково закриває гравюру з картини Веласкеса «Тріумф Вакха», а також кольорову гравюру Утагави Куніакі II із зображенням японського борця. У лівій частині полотна зображена японська ширма[3][4][5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ JocondeLab — 2014.
  2. ↑ Edouard Manet — Emile Zola (HTML). Musée d’Orsay. Процитовано 04.03.2015.
  3. ↑ а б Edouard Manet — Emile Zola. Musée d’Orsay. Архів оригіналу (HTML) за 5 березня 2016. Процитовано 04.03.2015.
  4. ↑ а б в г Шедевры Музея Орсе — каталог-альбом / Татьяна Карпова, Екатерина Селезнёва. — Москва : СканРус, 2006. — С. 76-77. — ISBN 5-93221-096-6.
  5. ↑ Impressionism: A Centenary Exhibition, the Metropolitan Museum of Art, December 12, 1974 — February 10, 1975 / Michel Hoog, Charles S. Moffett. — New York : Metropolitan Museum of Art, 1974. — С. 115-118. — ISBN 9780870990977.
  6. ↑ Т. М. Котельникова. Импрессионизм. — Москва : ОЛМА Пресс, 2004. — С. 59. — (Художественные направления и стили) — ISBN 9785948493282.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Manet, Émile Zola(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портрет_Еміля_Золя&oldid=46030893