Північно-Кавказький край
| Північно-Кавказький край | |
|---|---|
| Тип | край у республіці Радянського Союзуd  | 
| Столиця | Ростов-на-Дону, П'ятигорськ, Владикавказ і Ставрополь  | 
| Площа | 293 652 км²  | 
| Історія | |
| • Попередник | Ставропольська губернія  | 
| • Створено | 16 жовтня 1924  | 
| • Розпущено | 13 березня 1937  | 
| Входила до складу | РРФСР  | 
| Країна | |
Північно-Кавказький край (рос. Северно-Кавказский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1924—1937.
Перетворена 17 жовтня 1924 з Південно-Східної області й приєднаних Таганрізької й Шахтинської округ Донецької губернії Української СРР. Адигейської (Черкеської) АО, Карачаєво-Черкеської АО, Кабардино-Балкарської АО, Північно-Осетинської АО, Інгуської АО, Чеченської АО та Сунженського козацького округу.
Адміністративний центр — Ростов-на-Дону.
Декретом ВЦВК від 26 січня 1925 затверджено «Положення про Північно-Кавказький край з центром у місті Ростові-на-Дону». Край поділявся на 10 округів:
- Армавірський округ,
 - Донський округ,
 - Донецький округ,
 - Кубанський округ,
 - Майкопський округ,
 - Морозовський округ,
 - Сальський округ,
 - Ставропольський округ,
 - Терський округ,
 - Чорноморський округ,
 - місто Грозний було у краї на правах 11-го округу;
 
й 4 автономні області;
Національний склад Північно-Кавказького краю за даними перепису населення СРСР 1926 року[2]:
| національність | чисельність | % | 
|---|---|---|
| росіяни | 3 841 063 | 46,2 % | 
| українці | 3 106 852 | 37,4 % | 
| чеченці | 296 282 | 3,6 % | 
| вірмени | 162 186 | 1,9 % | 
| осетини | 155 400 | 1,87 % | 
| кабардинці | 139 689 | 1,68 % | 
| німці | 93 915 | 1,13 % | 
| інгуші | 72 043 | 0,86 % | 
| черкеси | 64 031 | 0,77 % | 
| карачаївці | 55 068 | 0,66 % | 
| білоруси | 51 317 | 0,6 % | 
| євреї | 42 476 | 0,51 % | 
| балкарці | 33 280 | 0,4 % | 
| інші | … | … | 
| всього | 8 307 934 | 100,0 % | 
Переписом 1926 року враховувалося й козацьке населення (єдиний раз у СРСР), коли були пораховані всі, хто вказував свою національність як «козак» або «козачка», хоча у публічний доступ ця інформація так і не потрапила, а збиралася більше для внутрьодержавного вжитку.[3]
У квітні 1926 Карачаєво-Черкеська АО розділена на Карачаєвську АО і Черкеський НО.
Станом на 17 грудня 1926 року в склад краю входили 12 округів, 7 автономних областей й 2 автономних міста, на правах округу[4]:
З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.[5]
1928 року Черкеський національний округ перетворений у Черкеську АО.
На початку 1929 року до Чеченської АО приєднано Сунженський козацький округ.
У серпні 1930 року постановою президії Північно-Кавказького крайвиконкома округи були скасовані. З 15 серпня 1930 року окрвиконкомоми були розпущені.[6] На 1930 рік у Північно-Кавказькому краї було 87 районів, 7 національних автономних областей, 10 автономних міст.
У листопаді 1931 року до краю приєднано Дагестанська АРСР.
20 листопада 1933 року у північній частині краю створена Північна область (обласний центр — місто Міллерове).
У січні 1934 року Чеченська АО і Інгуська АО об'єднані у Чечено-Інгуську АО.
10 січня 1934 року з Північно-Кавказького краю було виділено Азовсько-Чорноморський край (західна частина краю). Крайовий центр було перенесено у П'ятигірськ.
У січні 1936 року крайовий центр переведений у місто Орджонікідзе.
У грудні 1936 року Кабардино-Балкарська АО, Північно-Осетинська АО і Чечено-Інгуська АО перетворені на Кабардино-Балкарську АРСР, Північно-Осетинську АРСР і Чечено-Інгуську АРСР відповідно. Вони і Дагестанська АРСР вийшли зі складу краю.
У березні 1937 року Північно-Кавказький край був перейменований на Орджонікідзевський край, який 12 січня 1943 року перейменований на Ставропольський край.
Після поділу краю у 1934 році в складі краю[7]:
- Дагестанська автономна республіка,
 - Кабардино-Балкарська автономна область,
 - Карачаєвська автономна область,
 - Північно-Осетинська автономна область,
 - Черкеська автономна область,
 - Чечено-Інгуська автономна область,
 - Александровський район,
 - Благодарненський район,
 - Винодєленський район,
 - Воронцово-Александровський район,
 - Георгієвський район,
 - Єссентуцький район, — було скасовано того ж року[7],
 - Ізобільно-Тищенський район,
 - Курсавський район,
 - Медвеженський район,
 - Мінераловодський район,
 - Моздоцький район,
 - Невинномиський район,
 - Новоалександровський район,
 - Петровський район,
 - Прикумський район,
 - Ставропольський район,
 - Туркменський район.
 
1935 року впроваджено новий поділ на райони та автономні утворення у складі краю. Замість 17 районів у краї стало 43 райони, підлеглих безпосередньо Північно-Кавказького крайвиконкому[7]:
- Александрійсько-Обільненський район,
 - Александровський район,
 - Аполлонський район,
 - Арзгирський район,
 - Архангельський район,
 - Благодарненський район,
 - Бурлацький район,
 - Вінодєленський район,
 - Воронцово-Александровський район,
 - Георгієвський район,
 - Гофіцький район,
 - Дмитрієвський район,
 - Єгорлицький район,
 - Єссентукський район,
 - Железноводський район,
 - Ізобільненський район,
 - Кисловодський район,
 - Курсавський район,
 - Курський район,
 - Лєвокумський район,
 - Лібкнехтовський район,
 - Медвеженський район,
 - Мінераловодський район,
 - Митрофановський район,
 - Моздоцький район,
 - Нагутський район,
 - Наурський район,
 - Невинномисський район,
 - Новоалександровський район,
 - Новоселицький район,
 - Петровський район,
 - Прикумський район,
 - П'ятигорський район,
 - Совецький район,
 - Солдато-Александровський район,
 - Спіцевський район,
 - Ставропольський район,
 - Старомар'євський район,
 - Степновський район,
 - Суворовський район,
 - Труновський район,
 - Туркменський район,
 - Шпаковський район.
 
- У склад краю також входили:
 
- Дагестанська АРСР,
 - Кабардино-Балкарська автономна область,
 - Карачаєвська автономна область,
 - Північно-Осетинська автономна область,
 - Черкеська автономна область,
 - Чечено-Інгуська автономна область.
 
- Перейменовано
 
- Медвеженский район й с. Медвежьє на Євдокимовський район та на с. Євдокимовське,
 - Вінодєленский район на Іпатовський район,
 - Митрофановський (колишній Дівенський район) — на Апанасенковський район,
 - Прикумський — на Будьонновський район,
 - Ставропольский — на Ворошиловський район, місто Ставрополь — на місто Ворошиловськ.
 
- Утворено
 
Каясулинський район у складі Дагестанської АРСР.
Після прийняття Конституції СРСР 1936 року Кабардино-Балкарська, Північно-Осетинська й Чечено-Інгуська автономні області перетворені на АРСР (Автономні Радянські Соціалістичні Республіки) й разом з Дагестанської АРСР виділені зі складу Орджонікідзевського краю у самостійні адміністративно-територіальні утворення у складі РРФСР.[7]
- Невідома Східна Україна
 - Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
 - Акопян В. З. Национальные районы и их официальный язык (Армянские районы Северного Кавказа в 20-е годы). Центр понтийско-кавказских исследований. Краснодар, 1995
 - Административно-территориальное деление Северо-Кавказского края в официальных документах // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 2010—2014.
 
- ↑ ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115—140.
 - ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.
 - ↑ Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.
 - ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.
 - ↑ ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
 - ↑ ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.
 - ↑ а б в г Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг.[недоступне посилання з квітня 2019]
 
| Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.  | 
- Незавершені статті з колишніх держав
 - Північно-Кавказький край
 - Краї РРФСР
 - Історія Адигеї
 - Історія Інгушетії
 - Історія Кабардино-Балкарії
 - Історія Карачаєво-Черкесії
 - Радянська доба Краснодарського краю
 - Історія Осетії
 - Радянська доба Ростовської області
 - Радянська доба Ставропольського краю
 - Історія Чечні
 - Історія Кубані
 - Донщина
 - Терщина
 - Передкавказзя
 - Україномовні країни і території
 
