Пірняк Олеся Олександрівна
| Пірняк Олеся Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 29 січня 1990 (35 років) м. Вінниця | |||
| Національність | українка | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | пейзаж, натюрморт | |||
| Напрямок | Декоративно-прикладне мистецтво, живопис | |||
|
| ||||
Оле́ся Олекса́ндрівна Пірня́к (нар. 29 січня 1990, м. Вінниця) — українська художниця. Член Національної спілки художників України (2023).[1].
Народилася 29 січня 1990 року в м. Вінниця. Закінчила Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (2011) за спеціальністю «Технологічна освіта». Вчитель технологій, профільного навчання з основ дизайну та креслення. Викладачі: Шинін О. С., Зузяк Т. П., Панчук Ф. В.[2]
Живе у рідному місті.
Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва та живопису. Улюблені жанри — пейзаж і натюрморт. Виставляється з 2002 року. Перша знакова професійна виставка — «Стежкою до храму краси» у Вінницькому обласному художньому музеї (2013)
Основні твори: «Біля озера» (2016), «Квіти мого дитинства» (2019), «Півонії», (2022), «Весна», (2022), «Гори» (2023), «Осінь» (2023).
У лавах НСХУ (від 2023).
Її роботи представлені в колекціях музеїв, зокрема у Реєстрі Музейного Фонду України.[3]