Піхоцьке
| село Піхоцьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Овруцький район |
| Рада | Руднянська сільська рада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1906 рік |
| Населення | 160 (1981) 94 (1989) 12 (2001) 1 особа (2013 рік) |
| Зняте з обліку | 13 січня 2009 рік |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°31′56″ пн. ш. 28°56′40″ сх. д. / 51.53222° пн. ш. 28.94444° сх. д. |
| Карта | |
  Піхоцьке | |
 Піхоцьке | |
| Мапа | |
| |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Мапа із зазначенням розташування села Піхоцьке |
Піхоцьке — колишнє село в Україні, розташоване в Овруцькому районі Житомирської області. Належало до Руднянської сільради.
Колишнє село розташоване за 24 км на північ-північний схід від райцентру, за 2,6 км (по прямій) від центру сільради.
У 1906 році в селі (хутір Піхоцький) мешкала 181 особа, налічувалось 31 дворове господарство[1]. Належало до Гладковицької волості Овруцького повіту Волинської губернії.[2]
На 1981 рік населення села становило 160 осіб (в 1989 році — 94 особи, в 2001 році — 12 осіб). Населення стало скорочуватися після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. 12 січня 1993 року згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України територію, на якій розташоване село, було віднесено до другої зони радіаційного забруднення, що передбачає обов'язкове безумовне відселення, у цій зоні також заборонено будь-яку господарську діяльність: капітальне будівництво, оренда землі, рубання лісу тощо.[3][4] Більшість жителів села було переселено до села Несваткове.
13 січня 2009 року за рішенням Житомирської обласної ради село Піхоцьке було знято з обліку у зв'язку з відсутністю постійного населення.[5] Однак на 2013 рік тут ще залишався 1 постійний житель[6], який проживав недалеко від в'їзду в колишнє село.[7]
- 1906 рік — 181 житель
- 1981 рік — 160 жителів
- 1989 рік — 94 жителя
- 2001 рік — 12 жителів
- 2013 рік — 1 житель
11111, Житомирська область, Овруцький р-н, с. Рудня, Шкільна, 24
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 174. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Неофициальное. — Житоміръ: Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 174. — 219 с.
- ↑ Чернобыль и социум. Национальная академия наук Украины, Институт социологии, 2004. стр. 52
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2025.
- ↑ [1][недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Село-призрак Борутино: 11 жителей, автопарк круче некуда, а пчелы - как в Киевской Руси. KP.UA (рос.). Процитовано 26 листопада 2024.
- ↑ Піхоцьке (нежил.) | село, занедбаний/невикористовується об'єкт, місто-привид. wikimapia.org (укр.). Процитовано 26 листопада 2024.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |