Рибалочка-чубань неотропічний
| ?Рибалочка-чубань неотропічний | |
|---|---|
.jpg?lang=uk) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Рибалочка-чубань (Megaceryle) |
| Вид: | Рибалочка-чубань неотропічний |
| Біноміальна назва | |
| Megaceryle torquata (Linnaeus, 1766) | |
 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Megaceryle torquata |
 Віківиди: | Megaceryle torquata |
 ITIS: | 178109 |
 МСОП: | 22683634 |
 NCBI: | 488310 |
| Fossilworks: | 368084 |
Рибалочка-чубань неотропічний[2] (Megaceryle torquata) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Поширений в Америці.
Вид поширений у Центральній і Південній Америці. Ареал виду простягається від південної Патагонії та півночі Вогняної Землі через значні частини південноамериканського континенту до південних прикордонних районів США. У Південній Америці лише головний хребет Анд, пустеля Атакама і північний захід Аргентини не заселені цим видом. Птах населяє різні місця проживання до висоти 1500 метрів.
Виділяють три підвиди:
- Megaceryle torquata stellata (Meyen, 1834) — південь Чилі та Аргентини до Вогняної Землі; взимку мігрує в центральні провінції Аргентини;
- Megaceryle torquata stictipennis (Lawrence, 1885) — Малі Антильські острови (Гваделупа, Мартиніка, Домініка, Гренада);
- Megaceryle torquata torquata (Linnaeus, 1766) — від південного Техасу до центральної Аргентини; острів Тринідад; острів Маргарита.
Довжина птаха становить близько 41 см. Виявляє чіткий статевий диморфізм. В обох статей голова з кудлатим гребенем, спина і крила шиферно-сірі, горло і шия білі, а живіт рудий. Грудна клітка червона у самця, тоді як у самиці вона шиферно-сіра, підкреслена білою лінією.
Рибалочка-чубань неотропічний мешкає на берегах струмків , річок , озер , лагун , лиманів , боліт, у приміських і міських зонах. Трапляється поодинці або парами. Харчується головним чином рибою, але іноді також комахами, жабами, саламандрами та дрібними водяними рептиліями. Гніздо будує у земляних або піщаних ущелинах. Це тунель завдовжки до 2 метрів та діаметром 15 сантиметрів. На кінці є камера, де самиця відкладає від 3 до 5 білих яєць. Висиджують особини обох статей, пташенята покидають гніздо приблизно на 35-й день.
- ↑ BirdLife International (2022). Megaceryle torquata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 24 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.