Рождественський Всеволод Олександрович
| Рождественський Всеволод Олександрович | |
|---|---|
| рос. Всеволод Александрович Рождественский  | |
| Народився | 29 березня (10 квітня) 1895[1][2]  Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]  | 
| Помер | 31 серпня 1977[3][2] (82 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР  | 
| Поховання | Літераторські мостки  | 
| Країна |  Російська імперія  Російська СФРР  СРСР  | 
| Діяльність | поет, лібретист, перекладач, письменник  | 
| Alma mater | Царськосільська гімназія, The First Saint-Petersburg Gymnasiumd і історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd  | 
| Заклад | All-Russian Union of Poetsd, Zvezdad і Нева  | 
| Знання мов | російська[3]  | 
| Членство | СП СРСР  | 
| Діти | Рождественська Тетяна Всеволодівна і Milena Rozhdestvenskayad  | 
| Учасник | німецько-радянська війна  | 
| Нагороди | |
Рождественський Всеволод Олександрович (1895—1977) — російський радянський поет і перекладач, журналіст, військовий кореспондент. На початку 1920-х років входив в число «молодших» акмеїстів.
Народився 29 березня (10 квітня) в Царському Селі (нині Пушкін). Батько, Олександр Васильович (1850—1913), викладав з 1878 по 1907 роки Закон Божий у Царськосільській гімназії, де Всеволод почав вчитися.
У 1907 році сім'я була змушена переїхати в Санкт-Петербург. Закінчивши 1-у петербурзьку класичну гімназію, в 1914 році він вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, навчання перервала війна.
У 1915 році був призваний в армію, зарахований в Запасний електротехнічний батальйон рядовим. У 1917 отримав звання прапорщика інженерних військ. У серпні 1919 року вступив добровольцем в Навчально-дослідний мінний дивізіон Червоної армії. Демобілізувавшись в кінці 1924 року, повернувся в університет, який закінчив в 1926 році; одночасно відвідував Державний інститут історії мистецтв.
У 1920—1924 роках — секретар Петроградського відділення Всеросійського союзу поетів.
У 1920 прийнятий в третій «Цех поетів», впливом поетики акмеїзму відзначені його збірки «Літо» і «Золоте веретено» (обидва 1921). Найбільшою мірою розробляв «екзотичну» лінію акмеїзму, висхідну до М. С. Гумільова: його вірші початку 1920-х років в достатку населені мандрівниками, піратами, корсарами, санкюлотами і тому подібними персонажами. У той же час йому, на думку критиків, добре вдавалася і пейзажна лірика, що оспівує (зовсім не в акмеїстичному дусі) мирні радості сільського життя і безтурботної любові. У другій половині 1920-х років входив в творче об'єднання ленінградських письменників «Співдружність» (разом з М. Брауном, М. Коміссаровою, Б. Лавреньовим та іншими).
Влітку 1927 гостював у Максиміліана Волошина в Коктебелі.
В кінці 1920-х — початку 1930-х років багато подорожував по країні, в складі літературних бригад відвідав найбільші будівництва Першої п'ятирічки, що знайшло відображення в його творчості.
Учасник німецько-радянської війни. З перших днів — у народному ополченні. Працював кореспондентом в газетах «На захист Ленінграда», «Ленінградська правда», «Ленінський шлях». Брав участь у прориві блокади Ленінграда.
- ↑ а б Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 327–328.
- ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. XX век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Г. Улюра. Рождественський Всеволод Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 507-508.
- Народились 10 квітня
- Народились 1895
- Уродженці Пушкіна
- Померли 31 серпня
- Померли 1977
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Літераторських містках
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Радянські поети
 
	




