Саламандра мармариська
| ?Саламандра мармариська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Земноводні (Amphibia) |
| Підклас: | Безпанцерні (Lissamphibia) |
| Надряд: | Батрахії (Batrachia) |
| Ряд: | Хвостаті (Caudata) |
| Підряд: | Salamandroidea |
| Родина: | Саламандрові (Salamandridae) |
| Підродина: | Саламандрові (Salamandrinae) |
| Рід: | Lyciasalamandra |
| Вид: | Саламандра мармариська |
| Біноміальна назва | |
| Lyciasalamandra flavimembris Mutz & Steinfartz, 1995 | |
| Синоніми | |
| Mertensiella luschani flavimembris | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lyciasalamandra flavimembris |
 Віківиди: | Lyciasalamandra flavimembris |
 EOL: | 4359471 |
 МСОП: | 61917 |
 NCBI: | 156867 |
Саламандра мармариська (Lyciasalamandra flavimembris) — вид земноводних родини саламандрових (Salamandridae). Один із 7 видів роду. Поширений у Туреччині. Раритетний вид, занесений до Червоного списку МСОП[1]. Отруйна амфібія.
Загальна довжина досягає 12,4—15 см. Хвіст дорівнює або менший за тіло. Тулуб стрункий та кремезний з 11—13 слабко помітними реберними борознами. Голова сплощена та витягнута. На горлі присутні шкіряна складка. На задній частині голови помітні отруйні залози (паротиди). Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. У самця зверху хвоста є колосоподібний виступ та шлюбні мозолі на передніх кінцівках.
Забарвлення спини темно-коричневе з нечисленними, невеликими сріблясто-білими плямами. З боків проходить біла смуга. Черево коричневого кольору. Верхня сторона хвоста яскравіша, ніж нижня. Кінцівки блідо-помаранчевого або жовтого кольору. Паротиди чорного кольору.
Вид поширений вздовж південно-західного узбережжя Анатолії між містами Ула і Мармарис (Туреччина).
Населяє ліси помірного пояса. зустрічається на висоті до 600 м над рівнем моря. Активний вночі. Найбільшу активність проявляє в більш прохолодні та вологі зимові місяці, на які припадає і сезон розмноження.
Статева зрілість настає у віці близько 3 років. Парування відбувається амплексусом. Розмноження ніяк не пов'язане з водою. Яйця розвиваються усередині матки. Цим тваринам властива оофагія, коли сильні личинки поїдають незапліднені яйця або більш слабких личинок. Через 5—8 місяців з'являються повністю розвинені дитинчати.
Раритетний вид земноводних, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані)[1].
- Boehme, W., Grossenbacher, K., and Thiesmeier, B. (1999). Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas, band 4/I:Schwanzlurche (Urodela). Aula-Verlag, Wiesbaden.
