Саламиш аль-Аділь
| Саламиш аль-Аділь بدر الدين سلامش | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1279 — 1279 | |||
| Попередник: | Саїд Берке | ||
| Спадкоємець: | Калаун | ||
| Народження: |
1272  Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: |
1291 Константинополь, Східна Римська імперія | ||
| Національність: |
Кипчаки | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Бейбарс | ||
Аль-Малік аль-Аділь Бадруддін Саламиш (араб. الملك العادل بدر الدين سلامش; тур. Sülemiş; 1272–1291) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Народився 1272 року в Каїрі. Був сином Бейбарса I.
Після смерті султана Бейбарса до влади прийшов його син Саїд Берке. Навесні 1279 року останній відрядив у похід проти Кілікійської Вірменії двох найвпливовіших емірів Калауна й Байсарі. Тим часом Кундук, який виявляв прагнення до самостійності та був усунутий від посади наїба, почав з емірами перемовини. Берке-хан вирушив до Дамаска, а війська Калауна, потай виступивши з Кілікії та пройшовши повз Дамаск, поспіхом прибули до Каїра, де разом з Кундуком і значною кількістю емірів і мамелюків підбурили заколот проти султана.
Саїд Берке поспішив до Каїра, де зміг сховатись у Цитаделі. Утім фортецю було оточено, і найкраще, чого вдалось домогтись в результаті перемовин матері султана — в обмін на зречення він отримав фортецю Карак як напівнезалежне володіння. Зречення відбулось у серпні 1279 року. На престол був зведений семирічний брат Берке-хана Саламиш під опікою Калауна. За кілька місяців останній усунув від влади Саламиша, а сам узяв титул султана.
Колишнього султана було відправлено до Константинополя, де той помер у 1291 році[1][2].
- Amitai-Preiss R. Mongols and Mamluks: the Mamluk-Īlkhānid War, 1260-1281. — Cambridge University Press, 1995. — С. 180. — ISBN 0 521 46226 6.
- Irwin R. The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 с. — ISBN 0-7099-1308-7.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
