Перейти до вмісту

Санкт-Петербург-Головний

Координати: 59°55′43″ пн. ш. 30°21′45″ сх. д. / 59.928717° пн. ш. 30.362433° сх. д. / 59.928717; 30.362433
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Санкт-Петербург-Головний
Головний хід Санкт-Петербург — Москва
Жовтнева залізниця
залізничний вокзал, пам’ятка архітектури
Московський вокзал Санкт-Петербурга
Розташування
РозташуванняРосія Росія
Адресам. Санкт-Петербург, Невський проспект, 85
Координати59°55′43″ пн. ш. 30°21′45″ сх. д. / 59.928717° пн. ш. 30.362433° сх. д. / 59.928717; 30.362433
Структура
Лінія(ї)Санкт-Петербург — Москва
Платформ7
Тип платформбічна та острівні
Колій14
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніВихід до станцій метро:
«Площа Повстання»
«Маяковська»
СупутніЗалізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро
Історія
Відкрито1847 (178 років)
Електрифіковано1960 (=3 кВ)
Колишні назвиСанкт-Петербург (первинна назва),
Миколаївський вокзал (1852—1923),
Петроград-1 (1914—1923),
Жовтневий вокзал (1923—1930),
Ленінград-Пасажирський (1924—1930),
Ленінград-Пасажирський-Московський (1930—1991)[1]
Будівля
АрхітекторТон Костянтин Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильконструктивізм
Інша інформація
ВласникЖовтнева залізниця
ОператорРосійські залізниці
Вебсайтmoskovsky-vokzal.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЄМР (АСУЗТ)031812
Код Експрес-32004001
Мапа
Мапа
Санкт-Петербург-Головний на Вікісховищі

Санкт-Петербург-Головний (рос. Санкт-Петербург-Главный) — залізнична станція Жовтневої залізниці Російських залізниць[2][3] у Санкт-Петербурзі, Росія.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівля зведена в 18471851 роках за проєктом архітектора К. А. Тона, за участю Р. А. Желязевича, є «близнюком» побудованого ним же Ленінградського вокзалу у Москві[4].

Першим начальником вокзалу став Микола Миклуха. Його квартира знаходилася в самому приміщенні вокзалу, крім того, тут розташовувалися контори службовців Московського вокзалу, управління залізниці, житлові квартири службовців, імператорські приміщення.

У 1868 році, через значне збільшення пасажиропотоку, була розпочата реконструкція Миколаївського вокзалу — добудований двоповерховий флігель для прийому багажу, праве крило будівлі з'єднали з царськими покоями.

У 1898 році з боку Ліговського проспекту побудована цегляна будівля відділення Миколаївської залізниці.

У 1912 році оголошено конкурс на проєкт нової будівлі Миколаївського вокзалу. З'являлися нові технічні пристрої, що вимагали нових приміщень, стара будівля не могла їх забезпечити. Серед тих, хто брав участь у конкурсі були В. А. Щуко, В. А. Фомін, Ф. В. Лідваль. Складність рішення полягала в тому, що новий вокзал можна було розширити тільки в бік колій, Знам'янська площа до того часу вже була сформована. Схвалення отримав проєкт С. А. Щуко. Було розпочато будівництво корпусу прибуття, що мав стати лівим крилом нової будівлі. З початком Першої світової війни будівництво було припинено, стара будівля уникнула знесення.

У 1923 році, з перейменуванням Миколаївської залізниці на Жовтневу, таку саму назву отримав і вокзал, проте вже у 1930 році вокзал отримав назву Московський.

10 червня 1931 року від Московського вокзалу вирушив перший фірмовий поїзд «Червона стріла». У 1962 році, одночасно з електрифікацією руху, в будівлі вокзалу були зроблені підземні переходи з виходом у місто і на станцію «Площа Повстання».

Наприкінці 1950-х років за проєктом архітектора В. І. Кузнєцова будівлю Московського вокзалу реконструювали і розширили. До її правого крила з боку Лігівського проспекту прибудували новий флігель з другим вестибюлем станції «Площа Повстання».

3 листопада 1967 року відкрита станція Невсько-Василеострівської лінії «Маяковська», яка є пересадковим вузлом зі станцією «Площа Повстання». У 1967 році був відкритий новий світловий зал (за проєктом В. І. Кузнєцова), що збільшило площу вокзалу на 2700 м². Всередині залу встановили пам'ятник Леніну роботи скульптора Л. А. Меса. У 1976 році майданчик між перонами та світловим залом перекрили алюмінієвим навісом.

Бюст Петра I

У 1993 році бюст Леніна в залі прибуття замінено на бюст Петра I роботи А. С. Чаркіна та С. С. Оленева.

На початку 2000-х років вокзал був відреставрований і оснащений автоматизованою системою контролю оплати проїзду пасажирами приміських поїздів[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія станції Санкт-Петербург-Головний.
  2. Характеристика Московского вокзала. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-01 у Wayback Machine.]
  3. «Московский вокзал засияет по-новому»[недоступне посилання з квітня 2019] «Деловой Петербург» ISSN 1606-1829 (Online), со ссылкой на «БИА», 28 декабря 2007 года
  4. Московский вокзал
  5. Характеристика Московського вокзалу. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-01 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]
Московський вокзал