Сан-Роберто-Белларміно
Сан-Роберто-Белларміно | |
---|---|
41°55′24″ пн. ш. 12°29′35″ сх. д. / 41.923333333333° пн. ш. 12.493055555556° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Рим ![]() |
Тип | церква ![]() |
Стиль | модерна архітектура ![]() |
Архітектор | Clemente Busiri Vicid ![]() |
Дата заснування | 1931 ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Сан-Роберто-Белларміно (італ. Chiesa di San Roberto Bellarmino) — титулярна церква на честь святого Роберто Белларміна, у районі Паріолі в Римі.
Церква побудована у 1933 році за проєктом Климента Бусірі Вічі і відкрита папою Пієм XI 10 червня 1933 року, проте освячена лише 1959 року. Сан Роберто Белларміно названо іменем канонізованого 1930 року святого Роберто Белларміно. 13 червня 1933 року папа Пій XI в апостольській конституції Quae maiori religionis доручив церкву ордену єзуїтів.
Церква побудована у неороманському стилі з цегляним фасадом та простим портиком підтримуваним чотирма пілястрами з двома октогональними вежами по сторонах. Однонавова будівля перетинається трансептом і завершена октогональним куполом. Мозаїка абсиди та куполу роботи Ренато Томассі, а вітражі, що ілюструють життя святого Роберто Белларміно роботи Алєссанодро Бусірі.
Церква Сан Роберто Белларміно є титулярною церквою з 1969 року, кардиналом-священиком з титулом церкви Сан Роберто Белларміно з 21 лютого 2001 року по 13 березня 2013 був аргентинський кардинал Хорхе Маріо Берґольйо до вибрання папою Франциском.