Свято-Вознесенський собор (Білгород-Дністровський)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Вознесенський собор.

художник = місцева назва = закінчення будівництва = підпис карти = установлений = карта = побудовано на кошти = закладено перший камінь = адреса = прийнято рішення про буді... = розмір = перебудова =
Свято-Вознесенський собор
Вигляд собору з півдня Вигляд собору з півдня
46.1919° пн. ш. 30.33664° сх. д. / 46.1919; 30.33664
Країна	Україна
Місто	Білгород-Дністровський
Конфесія	Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство	Одеська та Ізмаїльська єпархія
Тип	православний храм і собор
Тип будівлі	церква
Стиль	Російський класицизм
Дата заснування	1815
Початок будівництва	1815
Реліквії і святині	мощі Івана Сучавського
Статус	Пам'ятка архітектури місцевого значення
Сайт	https://svsobor.church.ua/
Адреса	вул. Соборна, 75-А, м. Білгород-Дністровський
Свято-Вознесенський собор Свято-Вознесенський собор (Україна) Свято-Вознесенський собор Свято-Вознесенський собор (Одеська область)
Медіафайли у Вікісховищі

Свято-Вознесенський собор — головний храм Української православної церкви (Московського патріархату) у Білгород-Дністровському.

Збудований у 1810-х роках, згодом зазнавав перебудов. В храмі зберігаються мощі Івана Сучавського. При храмі — дзвіниця заввишки 40 метрів із вісьмома дзвонами, найбільший з яких важить 6 тонн 160 кг.

Історія

Вигляд собору у 1869 році

Собор будувався в 1815—1820 роках під керівництвом отця Федора Малявинського на місці старого турецького цвинтаря, на пагорбі в центрі міста, з пожертв місцевого населення. За початковим проектом його планування мало нагадувати форму корабля, але в 1830 році до нього прибудували три чотириколонних портика, змінивши форму будівлі на форму хреста. Фрески в купольному та вівтарному приміщеннях собору виконав у 1920—1940 роках художник Павло Піскарьов разом зі своїми глухими донькою та сином. У 1971 році московські художники розписали центральну частину собору новими фресками.

У соборі зберігається частка мощей св. Йоана Сучавського, який, за його житієм, був убитий у Аккермані на місці, де пізніше була побудована православна церква в його ім'я. Копія Гербовецької ікони Божої Матері в храмі також користується особливим шануванням вірян.

Опис

Бічний вівтар

Собор має три вівтарі — головний вівтар Вознесіння Господнього та бічний вівтар св. Миколая та Казанської ікони Божої Матері, розташовані за одним дерев'яним позолоченим іконостасом. Ікони в іконостасі виконані невідомим місцевим майстром у грецькому стилі, але з помітним впливом місцевої південноруської іконописної культури. Винятком є образи Успіння Божої Матері та Івана Хрестителя та ікони Вознесіння Господнього та архангела, розташовані праворуч від вівтаря. Відомий також автор ікони св. Серафима Саровського в лівому вівтарі, написане місцевим художником Павлом Єрлаковим.

У головному куполі розміщено зображення Христа Вседержителя в оточенні херувимів та інших ангелів, а далі — апостолів і чотирьох євангелістів, фігури яких знаходяться на вітрилах купола. На стелі нави видно постаті Бога Отця та старозавітних пророків.

У 2002 році неподалік від собору була побудована каплиця на честь 2000-річчя від Різдва Христового.

Галерея

Свято-Вознесенський собор
Вигляд з вулиці Вигляд з вулиці  Сучасний вигляд Сучасний вигляд  Вигляд собору з повітря Вигляд собору з повітря  Дзвіниця і брама Дзвіниця і брама  Бічний вигляд дзвіниці Бічний вигляд дзвіниці  Бічний портал Бічний портал  Експозиція дзвонів XIX століття Експозиція дзвонів XIX століття  Вигляд у 2004 році (до реконструкції) Вигляд у 2004 році (до реконструкції)

Див. також

• Церква Іоанна Предтечі (грецька)
• Свято-Покровський собор (Ізмаїл)

Джерела

• сторінка на igotoworld [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• сайт приходу

Література

• Свято-Вознесенский собор // Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 269–271. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)