Перейти до вмісту

Свято-Миколаївська церква (Троїцьке)

Координати: 46°33′02″ пн. ш. 30°00′37″ сх. д. / 46.550455° пн. ш. 30.010246° сх. д. / 46.550455; 30.010246
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свято-Миколаївська церква
46°33′02″ пн. ш. 30°00′37″ сх. д. / 46.550455° пн. ш. 30.010246° сх. д. / 46.550455; 30.010246 Троїцьке, Одеський район, Одеська область
Тип спорудипам'ятка культури Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна УкраїнаТроїцьке[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва1908
Кінець будівництва1908
НалежністьУкраїнська православна церква
ЄпархіяОдеська єпархія
Стандіючий, пам'ятка архітектури
Типхрам
Свято-Миколаївська церква (Троїцьке). Карта розташування: Україна
Свято-Миколаївська церква (Троїцьке)
Свято-Миколаївська церква (Троїцьке) (Україна)
Мапа
CMNS: Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Свя́то-Микола́ївська це́рква — православний храм у селі Троїцьке Одеського району Одеської області. Є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Храм був зведений на кошти селян. Будівництво велося всією громадою, а його остаточна вартість склала майже 100 000 рублів. Проєкт споруди згодом був використаний при будівництві Свято-Покровського храму в селі Старокозаче. 5 липня 1908 року відбулося урочисте освячення храму, а 9 липня того ж року перші фотографії церкви були опубліковані в газеті «Одеський листок»[2].

До 1910 року поступово сформувався штат церковнослужителів. Храму були виділені садибні та орні земельні ділянки. З 1911 року з'являються перші відомості про народжуваність, смертність та шлюбність Миколаївського приходу села Троїцького[2].

Під час Першої світової війни (1914—1918) причт церкви активно допомагав фронту, неодноразово перераховуючи на потреби поранених та хворих воїнів кошти, зібрані за підписними листами[2]. У вересні 1918 року парафіяни храму стали свідками хресного ходу з Касперівською чудотворною іконою Божої Матері, яка відвідала село[2].

Радянський період

[ред. | ред. код]

Після встановлення радянської влади храм зазнав випробувань. У 1922 році, у зв'язку з неврожаєм на Одещині, з церкви було вилучено храмові цінності для закупівлі хліба. У роки колективізації храм пережив новий наступ войовничого атеїзму[2].

Під час румунської окупації в період Другої світової війни та після її закінчення богослужіння у храмі проводилися, і він був відкритий для парафіян. Проте згодом церкву знову закрили[2].

Відродження

[ред. | ред. код]

У 1970-х роках громада села почала клопотати про відкриття та відновлення святині. 26 вересня 1988 року Свято-Миколаївська церква знову відчинила свої двері для парафіян[2].

Деякі мешканці села повернули до храму старовинні ікони, врятовані ними в період його закриття. Було відновлено дзвіницю, на якій розміщено 4 дзвони, найбільший з яких важить понад 1 тонну. Значні кошти були зібрані на реставрацію та новий іконостас, виготовлений за зразком іконостасу одеського Свято-Успенського чоловічого монастиря та розписаний одеськими художниками-іконописцями. Один із парафіян подарував храму панікадило та підсвічники[2].

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Свято-Миколаївський храм у Троїцькому залишається однією з найкрасивіших церков регіону. Він є діючим храмом та пам'яткою архітектури місцевого значення[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. а б в г д е ж и к Забіянов, Євген (30 листопада 2015). Свято-Миколаївський храм — культова споруда-пам'ятник на просторах Придністров'я. Kraeved.od.ua (укр.). Процитовано 1 жовтня 2024.