Сен-Ілер-де-Шалеон

Сен-Ілер-де-Шалеон
Saint-Hilaire-de-Chaléons
Сен-Ілер-де-Шалеон; Saint-Hilaire-de-Chaléons
Країна	Франція
Регіон	Пеї-де-ла-Луар
Департамент	Атлантична Луара
Округ	Сен-Назер
Кантон	Бурнеф-ан-Ре
Код INSEE	44164
Поштові індекси	44680
Координати	47°06′14″ пн. ш. 1°51′49″ зх. д.H G O
Висота	1 - 32 м.н.р.м.
Площа	34,98 км²
Населення	2353 (2021)
Густота	67,27 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Françoise Relandeau; 2020-2026
	Офіційна сторінка
	Сен-Ілер-де-Шалеон на Вікісховищі

Сен-Іле́р-де-Шалео́н (фр. Saint-Hilaire-de-Chaléons) — муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Атлантична Луара. Населення — 2353 особи (2021).

Муніципалітет розташований на відстані^[1] близько 370 км на південний захід від Парижа, 27 км на південний захід від Нанта.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[2]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

892

246

63

280

187

116

0

Жінки

900

188

92

280

158

154

28

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	28
33	80-84	25
29	75-79	58
8	70-74	29
46	65-69	42
33	60-64	33
58	55-59	50
46	50-54	42
50	45-49	33
63	40-44	63
79	35-39	71
71	30-34	88
67	25-29	58
21	20-24	38
42	15-20	54
75	10-14	50
67	5-9	50
104	0-4	88

Економіка

2010 року серед 1183 осіб працездатного віку (15—64 років) 958 були активними, 225 — неактивними (показник активності 81,0%, у 1999 році було 74,6%). З 958 активних мешканців працювало 905 осіб (489 чоловіків та 416 жінок), безробітними було 53 (20 чоловіків та 33 жінки). Серед 225 неактивних 67 осіб було учнями чи студентами, 93 — пенсіонерами, 65 були неактивними з інших причин^[3].

У 2010 році у муніципалітеті числилось 752 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1929,5 особи, медіана доходів виносила 17 631 євро на одного особоспоживача^[4].

Сусідні муніципалітети

Шом-ан-Ре		Руанс Пор-Сен-Пер
Порнік	Пн
	Зх Сен-Ілер-де-Шалеон Сх
	Пд
Вільнев-ан-Ре		Сент-Пазанн

Галерея зображень

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Атлантична Луара

Примітки

↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[2] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[3] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[4] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]