Скорпіонниця звичайна
?Скорпіонниця звичайна | |
---|---|
![]() Самка | |
![]() Самець | |
Охоронний статус | |
![]() Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Членистоногі |
Клас: | Комахи (Insecta) |
Ряд: | Скорпіонові мухи (Mecoptera) |
Родина: | Скорпіонниці (Panorpidae) |
Рід: | Скорпіонниця (Panorpa) |
Вид: | Скорпіонниця звичайна |
Біноміальна назва | |
Panorpa communis L., 1758 | |
Посилання | |
![]() | Panorpa communis |
![]() | Panorpa communis |
![]() | 2870937 |
![]() | 810720 |
![]() | 52816 |
Скорпіонниця звичайна (Panorpa communis)[1] — вид комах родини скорпіонниць (Panorpidae).

Скорпіонниця звичайна забарвлена в темно-бурі тони, черевце знизу зеленувате, у самців вершина черевця з червоними короткими і товстими щипцями. Крила прозорі, із чорно-бурими перев'язями та плямами[2]. Розмах крил 25–34 мм.
Вид поширений на всій території України, у Європі та Росії. Звичайний у лісах, чагарниках та садах.
Літ імаго спостерігається в травні — липні. Дорослі скорпіонниці не нападають на живих комах, але охоче живляться їх свіжими трупами, інколи живляться трупами хребетних тварин, часто висисають нектар квітів.
Запліднена самка відкладає яйця в підстилку, через 8 днів виходять личинки, які в місяць досягають повного зросту і потім зариваються глибше, роблячи порожнину для заляльковування, де лежать від 10 днів до 2 тижнів, потім обертаються в лялечку і через 2 тижні перетворюються на дорослу комаху. Протягом літа може вирости два покоління, останнє з яких зимує в стадії личинки або лялечки.
- ↑ Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО, 2000. — С. 190. — 1060 экз. — ISBN 5-88721-162-8.
- ↑ Бригадиренко В. В. (2003). Основи систематики комах: Навч. посібник (ua) . Дніпропетровськ: РВВ ДНУ -204 с. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 21 серпня 2020.
- Панорпа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)